У традиційній українській культурі час до хрещення вважався періодом особливої вразливості дитини, коли вона була незахищена від злих сил. Тому в колиску клали спеціальні обереги.
Про це розповідає Радіо МАКСИМУМ з посиланням на на подкаст "Пороблено".
Це цікаво: Забудьте про російське “це жесть”: як правильно передати емоцію українською
Ці ріжучі предмети створювали символічний бар'єр, оскільки вважалося, що нечиста сила боїться заліза.
Використовувався як потужний народний оберіг, чий різкий запах мав відганяти хвороби та злі погляди.
Символізувала фізичний зв'язок дитини з родом та матір'ю, забезпечуючи тимчасовий захист до моменту отримання небесного покровителя.
Етнологиня Олена Боряк пояснює, що ці заходи були важливими, оскільки навіть дорога до церкви для хрещення
розцінювалася як "небезпечний" шлях.
У давнину існували суворі заборони щодо вибору хрещених батьків: