У світі, де майже все стало швидким, автоматизованим і максимально зручним, з’явився парадокс: чим легше нам живеться, тим важче зосередитися. Постійні сповіщення, нескінченні стрічки новин і миттєвий доступ до розваг поступово змінюють нашу увагу, витривалість і навіть спосіб мислення.
Зараз набирає популярності новий підхід – friction-maxxing, або свідоме додавання “тертя” у повсякденне життя. Його прихильники вважають, що невеликі труднощі можуть допомогти відновити концентрацію, покращити самопочуття та повернути відчуття сенсу. Про це пише Радіо МАКСИМУМ з посиланням на BBC News Україна.
Це цікаво: Підвищуємо концентрацію: як організувати свій робочий простір за 10 хвилин
З еволюційної точки зору людина схильна обирати шлях найменшого опору – це допомагало зберігати енергію. Однак у сучасному цифровому середовищі такий механізм почав працювати проти нас.
Гедоністичний добробут зосереджений на задоволенні, щасті та комфорті. Але дедалі частіше психологи говорять про важливість “евдемонічного” підходу – життя, орієнтованого на сенс, розвиток і самореалізацію. Він вимагає зусиль, зате приносить глибше і триваліше відчуття задоволення.
“Це не обов’язково погано, але проблема в тому, що ми нехтуємо евдемонічним підходом, який веде до глибшої реалізації і тривалішого добробуту”, – пояснюють дослідники.
Friction-maxxing передбачає свідоме ускладнення деяких дій:
• читати паперову книгу замість перегляду коротких відео;
• писати від руки, а не друкувати;
• готувати їжу самостійно замість замовлення;
• йти пішки замість короткої поїздки транспортом;
• робити перерви від гаджетів.
Для дослідника Семпла додавання певного "тертя" у повсякденність має винагороду. Він порівнює це з дозами еустресу – "хорошого стресу", який мотивує, додає енергії й не виснажує.
Наш мозок працює за принципом "використовуй або втратиш". Експерименти на тваринах показують, що навчання з докладанням зусиль допомагає виживати новим нейронам. Активності, які стимулюють когнітивні функції – гра на музичних інструментах, читання, розв’язування інтелектуальних задач – підтримують мозкову пластичність.
Втім, не всі експерти поділяють ентузіазм. Розен називає friction-maxxing “китчовою ідеєю”, яка існує давно, але навряд чи стане універсальним рішенням.
"Не хочу бути песимістом, але ми викопали для себе величезну яму, і вона заповнена всіма нашими технологіями", – каже він.
На його думку, підхід може бути корисним лише тоді, коли допомагає людям краще керувати використанням технологій, а не дозволяти їм "керувати собою". Навіть 15-хвилинні перерви від гаджетів можуть посилити відчуття автономії.
Результати досліджень цифрових детоксів залишаються змішаними. Деякі перерви від технологій покращують настрій, концентрацію, знижують стрес і посилюють соціальні зв’язки. Інші демонструють нейтральний або навіть протилежний ефект.
Наприклад, дослідження 2014 року показало, що обмеження екранного часу під час п’ятиденного табору на природі покращило емоційний і соціальний інтелект підлітків. Натомість дослідження 2019 року серед студентів університету зафіксувало зростання самотності після тижневої відмови від соціальних мереж.
Водночас дослідження 2024 року за участю понад 7 000 дорослих в Англії продемонструвало, що люди, які займаються творчістю або ремеслами, частіше повідомляють про вищу задоволеність життям, сильніше відчуття сенсу і більший рівень щастя.
Аналогові заняття – рукоділля, садівництво, читання – потребують зусиль на відміну від нескінченного гортання стрічок новин або стримінгу. Вони можуть діяти як своєрідна “активна медитація”, заспокоюючи розум і зменшуючи стрес.
Навіть якщо friction-maxxing не є універсальною відповіддю на проблему цифрової втоми, дослідники вважають, що він навряд чи може зашкодити.
"Коли люди докладають зусиль, вони стають більш усвідомленими і вдумливими", –зазначає Марк.
Семпл формулює це ще простіше:
"Я зрозумів, що хороше життя – це не легке життя".
Також дізнайтеся, які 8 фраз миттєво змушують вас здаватися менш розумним.