Про музичний ринок в Україні та музичні вподобання артистів щодо підбору пісень, в ексклюзивному інтерв'ю розповідає менеджер з продажу пісень Анастасія Бойко.
Як ти потрапила у сферу шоубізнесу, чи цікаво працювати у ній?
Декілька років тому я навіть і не здогадувалась що буду працювати у сфері шоубізнесу. Навчаюсь я зовсім в іншій сфері, моя спеціальність – це публічне управління та адміністрування, але працювати я вирішила не за спеціальністю.
Читайте також: Інтерв'ю з Vikki Flowz – про український реп, своє коріння та як писати незалежну музику
В продаж пісень я потрапила випадково, мій чоловік автор пісень, Андрій Парфенов, мені просто хотілось якось йому допомагати і я спробувала шукати клієнтів для його пісень. Довгий час в мене нічого не виходило, але десь через рік я змогла сама, без його допомоги продати декілька пісень топ артистам.
Я зрозуміла що дуже важливо аналізувати стиль пісень виконавця, самого виконавця, намагатися передбачити його наступні кроки по музиці, пропонувати цікаві, але доречні експерименти та налагоджувати особисте спілкування. Спочатку я губилась у питаннях, що таке суміжні права, авторські, що таке роялті та стрімінг, вивчала договори та всі юридичні моменти, музичні терміни, що таке мультисесія проєкту, що таке мастеринг та зведення, та ще десятки питань які для людини не з цієї сфери дуже незрозумілі.
Який етап проходить від створення пісні до її продажу ?
Кожну зроблену пісню на продаж я слухаю по декілька разів та намагаюся зрозуміти, кому саме з артистів вона могла б підійти як по стилю, так і по вокальних даних, хто буде максимально гармонічно виглядати/чутись в цій пісні.
Зараз в мене вже багато клієнтів, не тільки з України, а й з Казахстану, Литви, Узбекистану, Америки, та інших країн. Мені подобається ця сфера, тому що колись я сама намагалась займатися музикою. До слова, так з Андрієм (ред. Андрій Парфенов, сонграйтер) ми й познайомилась. Я купила у нього пісню і пам'ятаю, які в мене були питання як у людини, котра ніколи не зіштовхувалася з цим, тож, мабуть, це також допомогло мені у сфері продажу пісень, тому що я розумію дві сторони: і сторону автора, і сторону виконавця.
Далі в нас ще багато планів, ми плануємо запускати своїх артистів та відкрити художню та вокальну школу під брендом "Поки ти спав", через те, що пів свого життя я займалась малюванням, я також хотіла б хоча б якось, але бути причетною до цієї сфери.
Як це працювати із менеджером артиста?
Тут залежить від людини. У більшості випадків, менеджер артиста-початківця – це або знайомий, або не дуже змотивована людина, яка не має досвіду у спілкуванні та переговорах, тому буває що дійсно тяжко знайти спільну мову або банально дочекатися відповіді. Але я можу сказати, що є такі менеджери, які навпаки, дуже сприяють розвитку артиста, ведуть перемовини професійно, з повагою та пропонують компроміси вигідні обом сторонам.
Я вважаю, що менеджер артиста – це його обличчя. Пропозиції щодо пісень, виступів, співпраці, реклами можуть як пройти повз артиста через непрофесійний підхід менеджера, так і навпаки: менеджер може вибити найкращі та найвигідніші умови та пропозиції щодо співпраці з його артистом.
Чи багато артистів на пряму звертаються щодо нових пісень?
Зараз можу сказати, що, так, набагато більше ніж 1-2 роки тому. Причин на це декілька: по-перше, мене вже знає більша кількість людей ніж це було раніше, по-друге, останнім часом вийшло багато пісень у топ артистів саме авторства нашого продакшну, по-третє, як ви самі можете побачити, музика в Україні дуже інтенсивно розвивається, все більше і більше молоді намагається спробувати себе і цій сфері.
Також, ніхто не скасовував "сарафанне радіо", коли я знайшла одного клієнта, він залишився задоволений від співпраці, відтак порекомендував мене іншим знайомим, які також шукали музичний матеріал.
Яку тематику зазвичай хочуть чути у піснях?
Взагалі для кожного артиста це індивідуально, але є різні обставини такі, як:
Звісно у перші місяці війни всі хотіли кричати від емоцій, які принесла нам війна, зокрема у піснях. Зараз трішки менше запитів щодо патріотичних пісень, тому що багато вже сказано. І якщо артист випустить 57 пісню зі слово "герой" чи "калина", то люди можуть розцінити це як спекуляцію на темі війни. Навіть, якщо це не так.
Зараз багато запитів щодо танцювальних та позитивних пісень. Я вважаю з психологічної сторони люди намагаються трішки відірватися від сумних новин, а ще скоро літо, тепла пора і це саме пора для подібних пісень.
Скільки часу займає продаж однієї пісні?
Немає якогось середнього показника. Буває так, що за 5 хвилин перший клієнт, який почув пісню, одразу купує, а буває ситуація, наприклад, як на тому тижні, коли в нас купили пісню зроблену ще у 2019 році. Пісня – це як депозит, вона не просить їсти, і так чи інакше знаходить свого власника.
Гарний приклад, це пісня MAYOROVA. Спочатку її почув один артист, сказавши, що це не хіт, а коли її почула Даша, то одразу побачила в ній потенціал, максимально підлаштувала її під свій стиль і бачення, і на третій день релізу опинилася на 2-му місця в AppleMusic "ТОП 100 України" і на першому місці у "ТОП 25: Київ". Буває ще таке, що пісню "бронюють" на тиждень-другий, дають завдаток, але через деякий час перестають відповідати. Через великий потік пісень, я й сама не одразу згадала за цю ситуацію, тим самим нова пісня була "заморожена" на місяць, і потім вже з першої розсилки знайшла свого клієнта.
Яку кількість пісень вдалось просунути в життя?
Скажу чесно, що після 100 пісні, ми перестали рахувати. Не так важливо скільки продано пісень, а скільки саме випущено. На мою думку, приблизно кожна друга пісня виходить у світ, а інші чекають свого часу.
Які на твою думку тенденції української музики?
Як людина, яка постійно спілкується з артистами, особливо з початківцями, можу сміло заявити, що в Україні дуже багато талановитих людей з оригінальними музичними ідеями та запитами. Але є певні артисти, котрих я називаю "Лідерами думок", і вони випускають, м'яко кажучи, не найцікавіший продукт.
Не дивлячись на це, українська музика розвивається шаленими темпами і буде й далі так само розвиватися якщо, в нашій країні буде з'являтися гарна заміна всяким "Інстасамкам", "Моргеншернам", "Асті" та "Басті", у яких й досі й шалена підтримка від української молоді.
Візьмемо у приклад 15-річного хлопця, у якого підлітковий період, татуювання у найпомітніших місцях та цитування фраз із "пацанських пабліків", і він навряд захоче слухати пісню про "кропиву" чи про щось велике. Скоріш за все, він увімкне пісню Гуфа, Басти чи Скріптоніта. І ось саме тоді, коли у нас в Україні з'являться подібні артисти, тоді й молодь поступово мінятиме свої музичні вподобання. Я не кажу, що музика повинна бути саме такою, але безглуздо буде заперечувати те, що відповідна музика у попиті.
Як війна скорегувала вашу роботу? Пригадай перші місяця війни
Перші три місяці, буду відверта, не завжди було до музики та роботи. Але, на моє здивування, попит на пісні був. Для деяких людей музика, це щось типу психолога: можливість виговоритися, відволіктися на цей студійний процес, тому робота була.
Багато пісень ми вирішили просто подарувати людям, котрі не можуть собі дозволити їх придбання. Андрій та деякі інші автори зробили таку ініціативу, що кожен, хто хоче співати, але не може фінансово собі це дозволити, міг звернутися та отримати авторську пісню, власне такою ідеєю і була ця робота. Зараз ситуація інша, музичний ринок більш менш стабілізувався та дає велику надію на процвітання.
Це цікаво: Інтерв'ю з T.HUTSULS – про початок становлення, самобутність і місію колоритного гурту