Російські окупанти позбавили домівок, роботи та нормального життя багатьох українців. І один з найкращих офтальмологів Луганщини, на жаль, також втратив майже все набуте роками. Зараз медик почав все з чистої сторінки в Івано-Франківську.
Лікар-офтальмолог з Сєвєродонецька Вадим Водяник був змушений покинути рідне місто та розпрощатись зі своїми здобутками, коли російські окупанти розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. Своєю історією чоловік поділився в рамках проєкту СВОЇ на 24 каналі. Зараз медик починає все заново в Івано-Франківську.
За фахом я лікар-офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург. У Сєвєродонецьку був завідувачем відділення та головним офтальмологом Луганської області. Загалом я працював на кафедрі в Луганському медичному університеті, у мене була приватна клініка "Гіппократ". Крім того, я працював у відділенні нашої міської лікарні. Де-юре вона міська лікарня, але де-факто – виконувала багато функцій обласної лікарні. Бо, наприклад, з питань щодо офтальмології до мене, як до обласного спеціаліста, їздили пацієнти з усієї області. І також з Донецької області, яка межує з Луганською, – розповідає про себе Водяник.
Через сильні обстріли Сєвєродонецька, якими знищило і домівку медика, він прийняв рішення разом з родиною виїхати у більш безпечні області країни. Так він спершу знайшов роботу у Коломиї, поблизу якої оселились, а згодом і в Івано-Франківській міській лікарні. Також він відчинив власну клініку тут, як і в рідному місті.
Працювати тут дуже гарно, приємно. Тому ми й вирішили тут залишитись і відчинити ще й приватну клініку, тобто релокувати. Фактично ж, я маю дійсну ліцензію, тому треба було тільки адресу змінити і все, – ділиться він.
Лікар також зауважує, що і колеги, і пацієнти дуже тепло прийняли його. За його словами, до нього добре ставляться і майже всі йдуть назустріч, а також відчувається різниця у менталітеті. За час у місті медик навіть завів друзів.
А взагалі у нас зараз весь колектив – це переселенці. Наш колектив невеликий, лише 4 людини. Це я, моя дружина і ще лікар-офтальмолог – це моя учениця. Вона закінчила інтернатуру й приїхала сюди, також із Сєвєродонецька, Також є медсестра з Лисичанська. Щодо пацієнтів, мені здається, вони, якщо порівняти з нашими пацієнтами з Донбасу, більш слухняні. Тобто, коли ти кажеш щось пацієнтам з Донбасу, то вони одразу: "А чому, а як?". А тут кажеш, і вони у відповідь: "Лікарю, як скажете". Мені трошки легше, бо тут люди більше довіряють лікарям, – розповідає Вадим Водяник.
Поки він планує працювати та розвиватись у Франківську, але й не забуває про рідне місто. У Сєвєродонецьку чоловік збирається поступово відновлювати все.
Я б хотів, щоб клініка мала філіали і тут, і там. І тут оперувати, і там оперувати. Франківськ не хочеться залишати. Гарне тут місто, люди гарні. Якось та прижилося, – зауважує він.
Читайте також: "Аж до сліз довело": Олена з Миколаєва про ставлення людей на Львівщині