9 березня на міжнародній валютній арені відбулися серйозні зміни, які, на думку експертів, передрікають чергову кризу. Читайте далі та дізнайтеся, як це позначиться на гривні та що варто очікувати українцям.
Понеділок 9 березня вже називають "чорним" через падіння цін на нафту (на 20%) та подешевшання акцій. Попередня економічна криза була у 2008-му, а відтоді минуло вже 12 років. Зважаючи на те, що всі процеси циклічні, експерти очікують чергову всесвітню кризу, яка, за прогнозами, буде найпотужнішою за останні три десятиліття.
Американський долар за курсом НБУ у вівторок, 10 березня, коштує 24 гривні 92 копійки. Його вартість зросла одразу на 18 копійок у порівнянні з попереднім банківським днем – 6 березня. Натомість за один євро доведеться викласти 28 гривень 23 копійки, що більше на 53 копійки.
Зважаючи на усі події, які зараз відбуваються у світі, експерти вважають, що світова фінансова криза не омине Україну й вдарить і по нашій економіці.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що Україна за таких економічних умов потрапляє в "ідеальний шторм".
"В той момент, коли нас буде бити, є єдиний механізм, як втриматись. Це допомога від МВФ. Але водночас з цим українська влада зараз фактично знищує нашу співпрацю з МВФ – не тільки зміною уряду, але й загалом переглядом політики та парадигм, які були панівними в останні роки. І таким чином, з одного боку, нас буде сильно бити світова фінансова криза, а з іншого боку, ми не готові з нею боротися. Я би порівняв це… Якщо потоп десь, ви засіли в будинку на даху та підпалили ваш будинок – це приблизно те, що зараз відбувається і може відбуватися з українською економікою", – стверджує Фурса.
1). Рекордний обвал цін на нафту. На ринку став найсильніший обвал цін із 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці. Це пов'язано з розвалом нафтової угоди між ОПЕК і Росією, яка офіційно закінчиться в кінці березня. У РФ відмовилися скорочувати виробництво нафти у відповідь на знижений через коронавірус попит. А потім Саудівська Аравія ще більше загострила ситуацію, оголосивши про знижки на нафту, щоб повернути собі частку ринку і тиснути на Росію.
2). Паніка через коронавірус скоротила туристичний і транспортний потік у багатьох країнах, зменшила обсяги торгівлі побутовою технікою, товарами тривалого користування і т.д. За різними підрахунками, втрати в день світової торгівлі складають до 74 млрд доларів. Це підірвало крос-курс пари євро / долар і це побічно відбивається й на курсі євровалюти в Україні.
3). Загострення протиріч між США, країнами ЄС і Китаєм в частині дотримання правил торгових операцій і стимулювання своїх економік через те, що почався істотний застій, який загрожує новою світовою кризою найближчим часом. Цим країнам відверто зараз не до проблем ринків, що розвиваються і це змушує частина інвесторів виводити свої капітали з валют і паперів країн, що розвиваються (в тому числі і з українських ОВДП). Це тисне на курс в цих країнах і загрожує девальвацією їх валют.
1). Непроведення традиційного аукціону по ОВДП. Іноземцям зараз не до покупки наших облігацій. Багато хто почав виходити з наших паперів, що тисне на курс валют. Саме тому і Нацбанк зараз намагається загасити цю пожежу, продаючи майже всі дні минулого тижня валюту на торгах.
2). Політика – зміна уряду в нашій країні завжди призводить до психологічного тиску на курс.
3). Зліт обсягів попиту на валюту з боку всіх імпортерів при додержанні його експортерами і спекулятивним розгойдуванням ринку з метою підтримування курсу у межах до 26 гривень. Йде відверта гра "на підвищення", що загрожує серйозними проблемами для чиновників НБУ, які стверджували, що у них все під контролем. Чергові чутки про можливу зміну частини людей в правлінні Нацбанку ходять вже декілька днів. Це істотно тисне на ринок.
4). Готівковий ринок. Через плутанину на ринках власники обмінників страхуються і виставляють спред в межах до 1-1,20 гривень на доларі і євро, що тільки підштовхує населення до зростання девальваційних настроїв і теж призводить до тиску на курс.
Паніку навмисне розганяють і зараз питання утримання курс вже є не тільки економічним, але і політичним викликом як для влади, так безпосередньо і для самого Нацбанку, – стверджує Мінфін.
Усі ці фактори роблять девальвацію неуникною, зазначають аналітики. Втім, різких стрибків боятись не варто, каже директор економічних та соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
За його словами, у найближчі тижні курс може зрости до 26 гривень за долар. Середньорічний курс, швидше за все, не перевищить 27 гривень.
"У найближчий тиждень може бути сплеск через панічні настрої, але я думаю, що Нацбанк зможе стримати такі шокові сплески", – підсумовує економіст.
До теми: Нові 200 гривень увійшли в обіг: фото банкнот із Лесею Українкою