Війна змусила покинути домівки не лише людей, а й тварин. І евакуація останніх повністю лягла на плечі волонтерів, адже лише від них залежить життя друзів наших менших та не тільки.
З початку повномасштабного вторгнення зоозахисники, волонтери та просто неймовірно добрі люди постійно ризикують собою задля порятунку тварин. Адже й чотирилапими і не тільки також лякаються вибухів, втрачають базові речі для виживання та стають жертвами російських окупантів. Про евакуацію екзотичних тварин та порятунок братів наших менших розповіли у Домівці врятованих тварин у рамках проєкту СВОЇ на 24 каналі.
Читайте повністю зворушливі історії волонтерів, які рятують тварин від війни тут
Багатьох нових мешканців Домівки врятованих тварин у Львові вдалось врятувати з Запоріжжя, хоч це і була дуже складна місія.
До нас ці тварини приїхали із Запорізької дитячої залізниці, на території якої був розташований зоокуток. Там вони й мешкали. Через неспокійну ситуацію працівники дитячої залізниці звернулися до нас із запитом та попросили, аби ми прийняли цих тварин. У терміновому порядку ми побудували тимчасові вольєри та евакуювали тварин. Загалом це 171 особина, – розповідає працівниця притулку Анастасія Мунтянова.
За її словами, єноти, кролики, лисиця, носуха та єнотоподібна собака залишились у Львові (адреса прихистку Довбуша, 24). А от більші екзотичні тварини, серед яких страуси, козли, олені, муфлони та лама, разом з птахами переїхали на території прихистку у селищі Тичок (Львівщина). Команда прихистку задля порятунку 171 тваринки прибула у Запоріжжя та підготувала все для евакуації, яка тривала близько 12 годин.
Тварини були в стресі, адже прийшли невідомі люди й хочуть їх, по факту, забрати. Там і так були постійно сирени, вибухи, а тут ще й ми приїхали. Найважче у вольєри заходили великі тварини – страуси, олень, лама. З іншими тваринками проблем ніяких не було, – ділиться Анастасія.
Через те, що процес евакуації був надто складним, команда вирішила зупинитись у Дніпрі. Проте і це місто зазнало ударів, а сирени та вибухи не полегшували порятунок тварин.
Розумієте, ці тварини не бачили людей з початку коронавірусу. Коли дитячу залізницю закрили на карантин, люди туди не приходили. У більшості тварин треба було забрати у сплячому вигляді, бо вони просто не йшли, не піддавалися. Ми були вже дуже раді, коли остання курка сіла в машину сама. Чесно, нам легше вдалося крокодила забрати, хоча він двометровий, ніж, наприклад, поні чи козу злапати у вольєрі. До речі, мовиться про нільського крокодила. Він має 2 метри і він потрапив до Запорізької дитячої залізниці колись з Криму, зовсім маленьким, трошки більшим за долоню. І так він виріс у цьому вольєрі, – додає працівник Домівки врятованих тварин Орест Залипський.
Читайте також: Чи потрібно робити щеплення від сказу, якщо вкусила домашня тварина: відповідь медиків