Вознесіння Господнє у 2018 році в Україні традиційно відзначають на сороковий день після Великодня. Це свято є одним із найважливіших для християн. Дізнайтеся, коли святкувати Вознесіння, а також головні традиції і прикмети у цей день.
Це свято не має фіксованої дати, однак щороку його відзначають у четвер шостого тижня після Великодня. Справа в тому, що число 40 не ділиться на 7 без залишку, тому дата Вознесіння ніяк не може припадати на будь-який інший день, крім четверга.
У 2018 році Вознесіння Господнє в Украні святкують 17 травня. При цьому католики відзначають свято в один день з православними.
Це цікаво: Вихідні дні 2018 в Україні: календар свят
У цей день віряни згадують події, які відбулися через сорок днів після розп'яття Сина Божого на хресті. Після воскресіння Ісус Христос ще не раз являвся у плоті своїм учням та апостолам. Вважається, що так Господь готував їх до дня П'ятидесятниці (Дня Святої трійці), коли святий Дух зійшов на апостолів, щоб вони могли проповідувати всьому світові.
У день Вознесіння Ісус покликав своїх учнів до Віфанії – селища, де раніше він воскресив померлого Лазаря, привів апостолів на гору Елеон, благословив їх і піднісся на небо. Тоді люди востаннє бачили Ісуса Христа у плоті. У той час, коли Господь підносився, з'явилися "два мужі у білій одежі" та сповістили учням, що буде Друге пришестя Христа.
До кінця IV століття Вознесіння Господнє і П'ятидесятниця відзначали в один день. Перші спогади про окреме свято Вознесіння можна знайти у святителів Григорія Нісського та Іоанна Златоуста.
Вознесінням завершується святкування Великодня, тому саме в цей день християни припинять вітатися словами "Христос Воскрес" – "Воістину Воскрес". Загалом свято триває 10 днів: у середу віряни йдуть до сповіді та причастя, у четвер відвідують святкову літургію, а ще 8 днів опісля триває віддання Вознесіння.
У день свята існує традиція запрошувати у дім гостей. На стіл подають млинці, також господині печуть пироги і готують різноманітні м'ясні та рибні страви.
Ще на Вознесіння поминають покійних батьків. Раніше для цього спеціально випікали особливе печиво, яке за формою нагадує сходинки. Із ним українці відвідували могили рідних на кладовищі та залишали там цю випічку.
Як багато інших християнських свят, Вознесіння увібрало в себе безліч язичницьких звичаїв. Так, до церковного сенсу свята приєдналися народні традиції, пов'язані з погодою і врожаєм.
Наприклад, у цей день обов'язково треба водити хороводи – це обіцяло хороший врожай.
Також за народними традиціями не можна було відмовляти в день Вознесіння Господнього у допомозі нужденним та мандрівникам.
Стародавні слов'яни в цей період відзначали закінчення весни і настання літа. З прийняттям християнства на Русі почали вважати, що саме з Вознесінням весна підноситься на небо, а на землю приходить літо.
Ніч перед Вознесінням називалася солов'їною і була дуже важливою в народному календарі. Слов'яни вважали, що в цю ніч солов'ї своїми трелями вітають настання літа і дають силу всім рослинам і тваринам. Саме тому ловля птахів, та й взагалі полювання в цей період вважалося великим гріхом.
Заборони, що існували для жінок, також були побічно пов'язані зі співочими птахами. Жінкам на Вознесіння заборонялося шити, в'язати, прясти і ткати, щоб не "обплутати" птахів, в першу чергу солов'їв. Згідно з повір'ям, жінка, яка порушила заборону, накликала на свою сім'ю різні біди і хвороби.
З четверга на Вознесіння і до найближчої неділі на Русі влаштовували проводи весни, після чого вважалося, що літо остаточно вступило в свої права.
Про це свято говорили так: "Весна на Вознесіння в небо підноситься – в світлий рай проситься. До Вознесіння Христового весна співати-танцювати готова. Дійшла весна до Вознесіння – тут їй і кінець".
До того ж існує чимало прикмет, пов'язаних з цим святом.