Кайдашева сім'я: переказ, аналіз і уривок повісті Нечуя-Левицького

05.03.2020, 17:05

"Кайдашева сім'я" Іван Нечуя-Левицького – один із найкращих зразків соціально-побутової прози в українській літературі. У повісті розповідається про життя сімейства, яке без упину сварилось. До вашої уваги короткий переказ твору, а також аналіз та уривок.

"Кайдашева сім'я" – один з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького. Автор зображає повсякденне життя головних героїв через побутові сцени, які здебільшого виглядають комічними. Українська культура багата на жарти, а гумор часом буває дуже сатиричним, тож письменник вважав його однією з характерних рис українського народу.

І ще: Крила – вірш Ліни Костенко, який має знати кожен українець

Історія написання повісті "Кайдашева сім'я"

Датою появи цієї повісті можна вважати 1879 рік. Саме тоді "Кайдашеву сім'ю" надрукували в журналі "Правда". А ще трішки пізніше того ж року твір надрукували окремим виданням у Львові.

До того Іван Нечуй-Левицький клопотався про дозвіл видання тексту в Росії, але цензура знаходила причини заборонити. Лише у 1886 році повість отримала дозвіл на друк, але з умовою видалення усіх "незручних місць". Тож 1887 року в Києві видали цензуровану "Кайдашеву сім'ю" з авторськими змінами та скороченнями. Було перероблено початок та кінець твору.

В основі сюжету лежить життя селянської родини, прототипом якої стала родина селян Мазурів. Вони були відомі своїми бійками та колотнечами. Зауважте, що у персонажах Кайдашевої сім'ї ці образи дещо узагальнені й варто їх сприймати як життя тогочасного села загалом.

Цікаво, що у 1993 році режисер Володимир Городько зняв однойменний фільм за повістю.

Сюжет повісті "Кайдашева сім'я"

Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я" сюжет скорочено:

І частина

Хата Омелька Кайдаша стоїть у селі Семигори недалеко біля Росі, в старому садку. Голова сімейства у чистій сорочці майструє біля повітки. Біля нього працюють його два сини. Лаврін більш привітний, але Карпо теж високий та ладний. Хлопці обговорюють дівчат. Лаврін хочу пошлюбитися з дівчиною "гарною, як квіточка, червоною, як калина в лузі, а тихою, як тихе літо". Карпо ж хочу за дружину взяти дівчину "кусливу, як муха в спасівку". Тож молодший брат каже старшому засватати Мотрю, яка старша дочка Довбиша, а він і радий про неї думати. Далі Кайдашиха кличе усіх до столу.

II частина

Старший син Кайдаша Карпо бачиться з Мотрею. Все так, як він хоче, – вона вродлива й за словом до кишені не лізе. Йому припав до душі її норов та вмінням постояти за себе. Тож батьки таки засватали Мотрю та Карпа.

III частина

Карпо вінчається з Мотрею. Родини зробили гучне весілля. Мотря приходить у дім Карпа невісткою й Кайдашиха одразу зранку почала керувати нею. Вона будить невістку й прикидається хворою. Мотря повинна була виконувати всю хатню роботу, поки Кайдашиха відлежувалася й брехала, що їй погано. Вона розмовляла з невісткою єлейним голосом та весь час робила зауваження. Мотря не витримує цієї ситуації й починає сварку, адже вона "не з таківських, щоб комусь покорятись".

ІV частина

Кайдашиха у шинку жалілася односелицям на невістку, а вони не вміли тримати язика за зубами й Мотря все дізналася. Й відтоді невістка демонструвала свій норов. Свекруха сварилася з нею, бо Мотря пряла окремо та ховала все у свою скриню. А ще невістка докоряла Кайдашисі, що працює більше за неї. Жінки зчинили гамір, на який збіглися чоловіки. Молодшого сина Лавріна це розсмішило, а Кайдаш розсердився, адже не можна сваритись у святу п'ятницю. Це не допомогло й вони далі кричали. Старший син Карпо підтримав свою дружину Мотрю та сказав батькові, щоб той виділив для їхньої молодої сім'ї окрему хату. Далі син побився з батьком й ще довго продовжувалася колотнеча в хаті Кайдашів.

V частина

Молодший син Кайдашів Лаврін знайомиться з Мелашкою. Він вважає її найвродливішою, а вона ще й до того лагідна та сором'язлива. Дівчина мешкає в старій маленькій хаті в сусідньому селі, адже сім'я Балашів дуже бідна. Для Лавріна це не проблеми, він проводить дівчину додому та домовляється про зустріч. Далі хлопець каже старшим Кайдашам про Мелашку й вони в неділю їдуть на неї подивитися. Маруся Кайдашиха занадто нарядно вбралася, адже розчаровується, коли бачить, куди її привезли. Западинці, у яких жили Балаші, Кайдашиха просто зненавиділа, а до сватів та нової невістки поставилася гордо.

VІ частина

Мелашка звикла до вбогої батьківської хати, тож дім Кайдашів видався їй раєм. Спочатку вона не помічала нездорову атмосферу в домі, як свекор п'є, а свекруха свариться та неприязна до іншої невістки Мотрі. Згодом Мелашка все побачила без рожевих окуляр. Кайдашиха не любила бідності, а відповідно Балашів, батьків Мелашки, й саму дівчину. Маруся Кайдашиха витримала без скандалів лише тиждень після шлюбу Лавріна і Мелашки. Дівчина відчула на собі весь гнів старої баби. Мелашка могла спокійно жити дуже рідко, тільки тоді, коли тікала до своїх батьків.

VII—VIII частини

Мелашка відчувала себе у пеклі, адже не могла протистояти Кайдашисі, як це намагалася робити Мотря. Тож дівчина вирішує йти разом із сусідкою на прощу до Києва. Вона не хоче повертатися додому – лишається там. Лаврін кохає дружину й вирушає на її пошуки разом з Кайдашихою. Вони повертають Мелашку, а свекруха стає трішки добріша. Далі Мотря та Кайдашиха знову сваряться, а їхні крики знову зачіпають всіх членів сім'ї, тож Кайдаші ще довго не можуть примиритися. Раптово старий Кайдаш вмер. Він п'яним йшов через греблю й впав у воду, де й потонув.

IX частина

Кайдашева сім'я не можна дійти злагоди через усілякі дрібниці. Ніхто не може їх примирити. Тут не мають влади ні священники, ні сусіди. Одна з причин ворожнечі – грушка, за яку вони билися кілька років, поки дерево не всохло.

Аналіз повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

До вашої уваги короткий аналіз повісті "Кайдашева сім'я":

Уривок з повісті "Кайдашева сім'я"

Про Марусю Кайдашиху: "Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті пані частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці як потрібну людину. Маруся пишала губи, осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот. Маруся була сердита."

Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігли з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти. Дві сім’ї, як дві чорні хмари, наближались одна до другої, сумно й понуро.

До теми: 50 синонімів до слова "кохати", які допоможуть висловити почуття українською

Пропозиції партнерів