Gradus Research дослідило, як сильно і чому стресують офісні працівники в Україні

В Україні офісні працівники відчувають стрес значно частіше, ніж у країнах Європи. 78% українців зазначити про відчуття сильної знервованості на робочому місці.

Gradus Research провели крос-культурне дослідження серед офісних працівників в Україні, а також у семи інших європейських країнах із найбільшим оціночним показником ВВП: Німеччині, Франції, Італії, Великобританії, Іспанії, Нідерландах та Польщі, і прослідкували ключові тенденції та відмінності.

Цікаво: Проєкти від українських компаній перемогли в архітектурному конкурсі LIV Awards: перелік

Найближчими до України за рівнем стресу серед офісних працівників є Польща та Німеччина, де близько двох третіх опитаних декларували нещодавно пережите емоційне напруження (61% та 60% відповідно). Водночас респонденти з Іспанії та Нідерландів відчувають себе більш розслаблено на робочому місці (42%).

У суспільстві поширена думка про те, що саме мілленіали стикаються із найбільшою кількістю складнощів у своєму житті в силу різних факторів (побудови сім’ї, кар’єри, виховання дітей тощо). Проте згідно з дослідженням, більше стресують офісні працівники з покоління Z – респонденти віком 25-34 роки.

Частка мілленіалів, (опитаних віком 35-44 роки), які відчували сильні негативні емоції, склала близько половини (53%), як і представників покоління Х (51% у віковій групі 45-55 років).

Менша стресостійкість молодшої вікової групи може пояснюватися меншим досвідом переживання криз у професійному житті. На відміну від зумерів мілленіали та іксери, наприклад, вже мають за плечима досвід ковіду і переходу на віддалений формат роботи, тому для них виклики воєнного часу і стан невизначеності вже в меншій мірі є стрес-факторами, – коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

У ТОП-5 основних факторів, які викликають стрес у офісних працівників, входять робота, фінансові питання, стосунки у сім’ї, стан власного здоров’я та соціополітична ситуація в країні.

• Робота й пов’язані з нею питання є першочерговим фактором, який спричиняє емоційне напруження у респондентів в усіх досліджуваних країнах, окрім України – у нас цей показник є другим за поширеністю (38% респондентів).
• На перше місце виходить соціополітична ситуація всередині країни (52% опитаних офісних працівників), що вочевидь пов’язано з викликами війни. Респонденти інших держав переживали негативні емоції з аналогічної причини суттєво менше, зокрема 27% – в Німеччині, 19% – у Франції, 12% – в Іспанії та 10% – в Італії.
• Для близько третини (34%) офісних працівників фінансові питання спричиняють стрес – і найсуттєвіше це відчувають респонденти з Великобританії (45%). В Україні цей показник склав 36%, що є середнім значенням серед країн-учасниць дослідження. У Польщі ж кількість опитаних офісних працівників, які стресують через фінансові питання, є найменшою (25%).
• Чверть респондентів останнім часом переживали сильні негативні емоції через сімейні питання та стосунки. З-поміж усіх вікових груп, найбільше цим переймалися опитані Gen Z (31%), порівняно з 21% міленіалів та 20% Gen X.
• Стан власного здоров’я є причиною емоційного напруження для 22% опитаних офісних працівників з найбільшим показником у Франції (34%). Наступними слідують Польща та Україна, в яких число респондентів, які відчувають стрес з цього приводу, є майже ідентичним (25% та 24%, відповідно).

Стрес українських офісних працівників безпосередньо пов'язаний із переживанням війни – питання соціополітичної ситуації в нашій країні та у світі загалом хвилює нас більше за мешканців інших держав з очевидних причин. Вторгнення росії змусило нас адаптуватися до нових умов і відповідним чином розставити пріоритети. Відсутність безпечних умов для життя викликає стрес, але водночас і спонукає економічно-активну частину населення звертати більшу увагу на професійне життя, прагнути до його стабільності. І це гарний знак, що свідчить про своєрідну нормалізацію життя в умовах війни, – коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

До слова: Науковці закликають не сидіти понад 11 годин на день: наслідки можуть бути плачевними