Елтон Джон випусти книжку "Любов – це ліки: про життя, втрати та кінець СНІДу", у якій поділився історією про останні дні життя легендарного вокаліста Queen Фредді Мерк'юрі. Ця розповідь змусить вас плакати.
Рок-легенда Фредді Мерк'юрі підкорив людей неймовірною музикою у якості фронтмена культового гурту Queen. На жаль, яскравий виконавець передчасно помер через ускладнення від СНІДу у 1991 році. Життя Мерк'юрі торкнулось стількох людей, що його пам'ятають навіть через 27 років після смерті. Не дивно, що його близький друг, Елтон Джон поділився розпачливими деталями про останні дні музиканта у своїй книзі "Любов – це ліки: про життя, втрати та кінець СНІДу" (Love is the Cure: On Life, Loss, and the End of AIDS).
І ще: 10 відвертих зізнань Фредді Мерк'юрі
Ще один доказ того, що легендарний співак навіть при смерті намагався піклуватись про своїх близьких.
"Фредді не розповідав публічно про те, що у нього ВІЛ, аж напередодні своєї смерті у 1991. Хоча він був яскравим на сцені – наче електричний фронт на рівні з Боуї та Джаггером – він був дуже стриманим та закритим поза сценою. Але Фредді розповів мені про ВІЛ після того, як його було діагностовано у 1987. Я був спустошеним. Я бачив, що зробила ця хвороба з багатьма моїми друзями. Я точно знав, що робити Фредді, як і він сам. Він знав, що смерть, болюча смерть, наближається. Але Фредді був неймовірно відважним. Він продовжував виступати, влаштовувати шоу з Queen та залишався кумедною, обурливо глибоко щедрою людиною, якою завжди був.
Фредді погіршало наприкінці 1980-х та ранніх 90-х, це вже майже неможливо було переживати. Це розбивало моє серце – бачити це абсолютне світло до світового спустошення через ВІЛ. Наприкінці, його тіло було вкрите злоякісними пухлинами на судинах. Він майже осліп. Він був занадто слабким навіть для того, щоб стояти.
За всіма правилами, Фредді повинен був проводити ці дні із зацікавленістю у власному комфорті. Але це було не для нього. Він справді жив для інших. Фредді відійшов 24 листопада 1991, і через тижні після прощання я продовжував відчувати скорботу. На Різдво я дізнався, що Фредді залишив мені фінальний заповіт його безкорисності. Я все ще оплакував, коли друг з'явився біля моїх дверей і дав мені щось загорнуте у наволочку. Я розгорнув згорток і побачив картину одного із моїх улюблених художників, британського митця Генрі Скотта Тьюка. І там була записка від Фредді. Роками раніше я і Фредді вигадували милі імена для нас, наших драг-королев альтер его. Я був Шерон, а він був Меліна. У записці від нього йшлося: "Люба Шерон, мені здається, це тобі сподобається. З любов'ю, Меліна. Щасливого Різдва".
Я був подоланий, 44-річний у той момент, я плакав, наче дитя. Там був цей неймовірний чоловік, який помер від ВІЛ, і у свої останні дні він якось зумів знайти мені чудовий подарунок до Різдва. Так сумно, як це було, найчастіше тоді, коли я згадую Фредді, бо той момент показує, який характер мав цей чоловік. При смерті він нагадав мені, що його робило особливим за життя".
Читайте також: Богемна Рапсодія – Queen: текст і переклад пісні Bohemian Rhapsody