Вітаємо на сайті Радіо Максимум!
На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!
Дівчина з кафешки - Скрябін
У офісі перерва, ти голодний, як пес,
В очах моргає напис "Я похавав би десь"
І раптом запах чебуреків по-шпіонськи лізе в ніс,
І ти по головах людей на запах цей біжиш.
Влітаєш у кафе, готовий з'їсти слона
І тут перед тобою, як китайська стіна,
Стоїть офіціантка - шостий розмір душі,
І дуже елегантно поїдає лаваші.
Приспів:
І ніби далека, і ніби близька
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби солодка і ніби гірка
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби висока і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби глибока, і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
Ти заглядаєш в її очі, просиш "Дайте меню"
І голосно ковтаєш біля дами слюну,
І вона граціозно витирає руки об халат,
І пропонує для розминки пиво і салат.
Вона чуть вища і ти дивишся їй просто в декольте,
А діалог в таких умовах діло не просте,
І ти відтягуєш все діло і на пальці встаєш,
Ламаєш логіку, тоді питаєш: "Де ти живеш?"
Приспів. (2)
