Психологи зазначають, що порівняння іноді допомагають зрозуміти ситуацію і вибрати найкраще рішення. Та коли такі зіставлення перетворюються на інструмент тиску або починають формувати в дитини відчуття, що вона "недостатня", це порушує стосунки та підриває її впевненість.
Фахівці Центру когнітивно–поведінкової терапії наголошують, що у щоденному вихованні батькам доводиться шукати баланс між суспільними очікуваннями та природною індивідуальністю дитини. Саме в ці моменти дорослі мимоволі порівнюють своїх дітей з іншими – хоча така звичка може мати неприємні наслідки для самооцінки, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на "Нашу Маму".
Читайте також: Імена з найпотужнішою енергетикою 2026 року: як обрати талісман для дитини
Психологи підкреслюють: у вихованні батьки спираються на досвід родини, власні історії, приклади друзів, поради з книжок чи соцмереж. І в цьому природному процесі аналізу порівняння часто здається неминучим.
Водночас важливо стежити, щоб вони не переростали у негативні висновки про саму дитину і не давали їй відчуття, що любов чи підтримка залежить від досягнень.
Експерти нагадують, що знецінення може звучати навіть тоді, коли батьки не мають такого наміру. Ось кілька прикладів висловлювань, які за змістом дуже схожі на ті, що найчастіше використовують, але сформульовані по-іншому:
– "Подивись, як старається Марійка. Можеш так само акуратно зробити?"
– "От Тарас завжди приходить на допомогу батькам. А ти чому не можеш так поводитися?"
– "Я сподівався на вищий результат. Треба було вкладати більше зусиль, бути активнішою або уважнішою".
– "Ти маєш думати ширше і показувати розумніші рішення, ніж інші діти".
Такі повідомлення створюють відчуття, що дитині постійно потрібно доводити свою цінність. У результаті вона може сприймати себе як "гіршу", "ледачу" або "нездатну".
Психологи радять у розмовах уникати ярликів та оцінок. Якщо батько чи мати помічають, що переходять на повчальний тон, варто визнати це і переформулювати думку спокійніше. Дитина має мати можливість висловити свою позицію – це допомагає будувати довіру.
– Частіше нагадуйте дитині, що її цінність для вас – незмінна.
– Дисципліна не повинна руйнувати можливість щиро говорити про складні ситуації.
– Конфлікти через поведінку не зменшують значущості самої дитини.
– Ігнорування не може бути способом покарання.
– Помилка – це частина навчання, а отже, важливий етап особистісного розвитку.
Раніше ми писали про підліткові комплекси: психологи пояснили, як підтримати дитину під час змін у зовнішності.