Автори цих книжок застерігають нас від пропагандистських стереотипів, агітаційних кліше та неперевірених чуток з плітками. Тож так само, як за панічної атаки буває необхідний кисень, правдива інформація потрібна для того, щоб вільно почуватися у сучасному морі фейків і брехні.
(К.: Yakaboo Publishing, 2020)
Історія якраз про пропаганду, яку, справді, іноді важко помітити у нашому житті, де ані на мить не вщухає інформаційна війна. Крізь призму родинної історії, автор книжки – син відомого поета-дисидента Ігоря Померанцева – розповідає про те, як це робилося і робиться зараз.
Це цікаво: 5 нових книг з крутими сюжетами
"Ми живемо у світі оскаженілого масового намовляння, де засоби маніпуляції плодяться і розмножуються, у світі тарґетованої реклами, психологічних атак, хаків, ботів, вірувань, замаскованих під факти, глибинних фейків, фейкових новин, ІД, Путіна, тролів, Трампа…Ця книжка вивчає цю руїну, шукає, які проблиски сенсу можна ще врятувати, підіймаючи із сирих закутків інтернету, де тролі знущаються зі своїх жертв, проходячи крізь зарості над поверхнею історій, які є суттю наших суспільств, і зрештою намагаючись зрозуміти, як ми визначаємо себе".
(К.: КМ-Букс, 2020)
Автор цієї книжки – письменник із Нової Зеландії, який нині мешкає у Сан-Франциско. Свого часу він займався питаннями комунікації в компаніях Tesla та Kik, тож його розповідь – про неймовірний шлях Tesla про епохальні зміни в автомобільній та енергетичній промисловості. Адже, випустивши у 2018 році електричний автомобіль преміум-класу Tesla Model 3 для масового ринку, компанія Tesla кинула виклик не лише всім автовиробникам, але й найбільшим світовим нафтовим корпораціям.
Долаючи шалену конкуренцію, вона революційно змінила стосунки суспільства з автотранспортом. Ба більше, компанія заприсяглася, що не зупиниться, допоки дорогами не їздитимуть тільки електричні автомобілі. А сприятимуть цьому не лише потужна інфраструктура самої компанії з її величезною фабрикою акумуляторів, але й стрімке зростання інтересу до електрокарів у світі. Тож перед нами чергова історія про американську винахідливість, про бажання і потенціал компанії Tesla разом із Ілоном Маском змінити історію.
(К.: Book Chef, 2020)
Мова у цій книжці про найдраматичнішу бізнес-історію, а якщо точніше, то по те, як прямувати за мрією, коли всі навколо впевнені, що тобі не вдасться. Тож перед нами книга спогадів співзасновника всесвітньо відомої стримінгової платформи Netflix підприємця Марка Рендольфа. Наразі Netflix наробила чимало галасу в Голлівуді, кардинально змінила сферу IT-технологій, завоювавши популярність мільйонів глядачів по всьому світу.
Однак шалений успіх прийшов до Рендольфа та його партнера Ріда Гастінґса не одразу. Спочатку була лише чергова ідея, яку ніхто не бажав підтримати. Утім, як знати, ідея нічого не варта, якщо ви не зацікавите в ній інвесторів та покупців. Загалом, хоч ця книга спогадів не є бізнес-підручником, утім, вона містить корисні поради успішного бізнесмена, як перетворити перспективну ідею на прибутковий бізнес-кейс.
(Х.: Фабула, 2020)
У цій книжці, перекладеній 17 мовами світу, розповідається про систематичне розкрадання гітлерівцями європейських бібліотек. Нацисти прагнули мати власну величезну книгозбірню, яка допомогла б їм панувати у світі, тому у приватних і державних бібліотеках вони обирали найцінніші екземпляри, щоб відправити їх у Німеччину, решту ж просто спалювали.
"Найперше мене здивувало те, що в цій операції викрадання, яка простягалася від Атлантичного узбережжя до Чорного моря, зникли десятки мільйонів книжок, – зауважує автор. – Але, крім цього, мою увагу привернуло ще дещо – книжки нібито були більш важливими ідеологічно. Витвори мистецтва здебільшого розподіляли між керівництвом нацистів, і в цьому списку не останнє місце посідали Адольф Гітлер і Герман Ґерінг. Витвори мистецтва мали показати, узаконити та вшанувати новий світ, який нацисти мали намір побудувати на руїнах Європи. Вони бачили цей свій світ красивішим і чистішим. Але в книжок була інша мета".
Яка саме, дізнатися не складно, хоч після війни ніхто не повертав ці книжки назад у місцеві бібліотеки чи власникам (та й власники переважно загинули), тому вони так і залишались у німецьких публічних бібліотеках. Проте сьогодні невеличка команда бібліотекарів намагається відновити історичну справедливість, встановити, кому належали викрадені книжки, та передати їх нащадкам власників.
(К.: Yakaboo Publishing, 2020)
"Одного недільного ранку 1992 року розпростерта на моєму придверному килимку New York Times передрекла "Кінець книжок", – починає свою розповідь авторка цієї книжки. – Чи могло друковане слово, запитувався романіст Роберт Кувер, вижити в добу "відеотрансляцій, стільникових телефонів, факсів, комп'ютерних мереж"? Прихід цифрової ери спричинив паніку в рядах книгофілів, які побоюються зникнення цілого пласту культури, що ледь чи не визначає людство як таке; йдеться про вміння читати і можливості це робити у найідеальніший спосіб.
Але аура сакральності оточила так ціновані нами друковані предмети лише нещодавно. Їхня історія – це історія наступу модерності, в якій книжки завжди були авангардом, стверджує Лія Прайс у своєму проникливому дослідженні. А оплакуємо ми радше ілюзорний ідеал читацького занурення, таку собі "золоту добу читання", якої, найімовірніше, насправді ніколи не існувало.
"Можливо, ще зарано намагатися зрозуміти, яким чином просякання практики читальних рекомендацій зі шкільної сфери у сферу громадських організацій змінить ландшафт, створений майже два століття тому передаванням естафети від церкви школі, – сумніваються у цій книжці. – Але ці організації визнають те, що відсувається за кадр у бібліоавтобіографіях, з їхньою схильністю виставляти книжки визволителями та бачити в бібліотеці єдине місце, де позбавлені інших можливостей самоствердитися читачі можуть скинути кайдани соціальних обмежень. Часто рішення читати спускається згори не меншою мірою, ніж народжується всередині".
Ігор Бондар-Терещенко
Притула рекомендує: ТОП захопливих книжок, які варто прочитати кожному