П'ять книжок, від яких мороз по шкірі

07.12.2017, 16:29

Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав цікаві книжки, які ідеально підійдуть для читання холодними вечорами. Перевірте самі!

Внутрішнє пекло героїв цих книжок виходить назовні, і неважливо, у якій формі воно описане – чи то як телевізійний сценарій, етнографічна драма, а чи містичний детектив і політичний трилер. У будь-якому випадку, дитяча травма щоразу впливає на розвиток жанру, а роман жаху стає буденним "дорослим" чтивом.

Це цікаво: П'ять затишних книг для того, хто досі вірить у диво

"Таємнича історія Твін-Пікса", Марк Фрост

(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля)

Таємнича історія Твін-Пікса

Двадцять п'ять років минуло відтоді, як вийшов оригінальний "Твін-пікс". За цей час встигло вирости нове покоління любителів детективних серіалів з елементами трилера. З нагоди круглої дати було вирішено випустити третій сезон, у якому продовжиться історія, що сподобалася мільйонам глядачів. Однак розповісти про всі зміни, що сталися в "Твін Пікс" за ці роки, використовуючи доступний ефірний час, навряд чи вийде, тож творці фільму-легенди вирішили об'єднати всі ключові фактори у вигляді книжки, яка, нарешті, дасть відповідь практично на будь-яке питання, пов'язане з долею героїв серіалу. Невже ми дізнаємося про те, хто ж убив Лору Палмер?

Утім, сама книжка – справжній шедевр поліграфії плюс неоціненний подарунок фанатам культового серіалу – наче сови в Твін Пікс, зовсім не те, чим видається на перший погляд. Інтригу збережено, інфернальні страхи нікуди не поділися, на ніч краще не читати. Будучи написана в унікальному жанрі "датафікшн", книжка складається з документів, коментарів, фото, ілюстрацій – ціла колекція-досьє, яка потрапила до ФБР.

Причому деякі події, які там згадуються, – реальні. Загадкова смерть першопрохідника і губернатора Луїзіани, змова віцепрезидента Беррі, епізоди з історії американських масонів, "білі індіанці", вбивство Джона Кеннеді. Реальна історія Америки переплітається з розповідями про минуле та сьогодення вигаданого містечка Твін Пікс і його мешканців.

"Урізька готика", Галина Пагутяк

(К.: Дуліби)

Урізька готика

У географічно виправданих координатах, підтверджених реальними топонімами на зразок Дрогобича, Самбора чи Нагуєвичів, відбуваються у цій книжці цілком містичні події. До того ж, "оживлені" екзотичними засобами викладу, які межують з місцевою говіркою, чи пак діалектом. Альтернативна, мовити б, історія з ухилом у галицьку містику, прикарпатську езотерику і бойківську міфологію високого літературного градусу. Мовляв, "ці люди, можливо, не потрафлять словами описати глибинних містичних переживань, але, безперечно, знайдуть інший спосіб вираження, незрозумілий чужому", як вважає авторка.

Тож у цьому вигадано-правдивому макросвіті живуть герої її роману – малолітній Орко (Орест), його сестричка Орися, яка загинула в цій історії про вампірів (вона так само "живе", бо її занадто довго ховають), згорьований батько Петро, який "не бачив нічого дивного у тому, що вмерлий Митро з'являється в Урожі й кличе малого", отець Онуфрій, схожий на гоголівського Хому Брута і містечковий фотограф-агностик Юліан. І всі вони підпорядковані буденному метафізичному жахові, що зазвичай причаївся у цих казкових краях.

"Добро пожаловать в ад", Оксана Велит

(К.: Каяла)

"Добро пожаловать в ад"

…Одна з героїнь цієї книжки, мала дівчинка Марта, недаремно гадає, що "однажды ошейник не выдержит", і йдеться навіть не про злющого собаку, а загалом про безвихідь ситуації. Тобто багатолітній нарив стосунків – між дитиною і батьками, чоловіком і дружиною, навіть випадковими коханцями, які потрапили в місто живих мерців – може тільки вибухнути. З одного боку, банальні будні, сварки батьків, від бабусі звично "пахнет морем и гнилыми водорослями", але хоч якогось "виховання" при цьому чомусь не виходить, і душа у дитини "скручивается в узел".

Не дивно, що в наступних оповіданнях Марта виростає, псує життя чоловікам, навіть міняє імена і прізвища, потрапляє в пекло і чужі сни, але ситуація в житті не змінюється. Іноді від такої безвиході навіть авторка нічого не може вдіяти і брязкає інфернальним фіналом, немов з піонерських страшилок, а іноді залучує класичні сюжети з казок Гофмана, щоби хоч якось розрадити депресивну сучасність. Тож поєднання таких вибухових інгредієнтів може призвести (і призводить) не лише до замикань в мережі, але й до повного колапсу, який ніякої заміною пробок не вилікуєш. Власне, герої не дуже й намагаються, єдине бажання в них – залишитися на самоті, щоб роз’ятрювати власні рани, чи пак травми дитинства.

Що ж до конструкції збірки, яку можна назвати романом з сучасністю, то це метод нарізки сюжетів, коли люди і речі ближче до фіналу все частіше зустрічаються, повторюються, змішуються в нових історіях. Наприклад, про втечу від зомбі і від самого себе, пригоди в пеклі і на роботі, зустрічі з померлою матір'ю і єдиним другом – відображенням у шибці вікна.

"Волковиці", Марина Смагіна

(К.: КМ-Букс)

"Волковиці"

За сюжетом цього чаклунського фентезі, юна студентка потрапляє в історію власного роду, у сиву давнину і паралельний світ народної культури. Виявляється, у ньому, наче у справжньому сучасному трилері, можуть жити такі чудиська, що й не снилися будь-кому з творців відповідних жанрових блокбастерів. Фольклорні світи, в яких уже давно засвітилися у свої прозі й Таня Малярчук, і Галина Пагутяк, оживають перед нами у даному випадку в зовсім іншому форматі.

Це прадавня карпатська магія вкупі з українською демонологією і загалом міфологією – ось що таке ця дивовижна історія про старе гуцульське село, яке не знайти на жодній географічній мапі. Клубок проклять у цій історії розплутується саме за старовинними канонами, а те, що надворі ХХІ століття, а жити заважають відьомські чари і чаклунські закляття, лише змушує заглибитися в історію роду, щоби зрозуміти його "фольклорну" красу, а також власне покликання.

"Ця історія почалася ще в 1900 році, на зламі століть... – розповідають про це в романі. – Тоді пробуджувалися давно поснулі добрі та злі сили, природа оживала, гори рухалися, дерева співали, вночі навколо вогнищ танцювали лісові створіння, духи прокидалися, і нікому не було тоді спокійно…"

"Ангел пригляду", Олексій Винокуров

(Х.: Фабула)

"Ангел пригляду"

Жах ситуації, про яку йдеться в цьому романі полягає в буденності його сюжету. Демони і рядові чорти, архангели і святі мешкають тут у сусідніх під'їздах, працюють в офісах і редакціях, вмирають на посту і знову відроджуються. Хоча б у божевільні. Адже за всі часи вважалося, що душевнохворі – це божі люди, яким не писаний ані закон, ані сюжет. У романі з таких ангелів та пророків складається ціле паралельне життя-буття в психіатричній лікарні Донецька під час нинішньої війни. Втілення і перевтілення, спуск архангелів на землю і передчуття великої битви – ось міфологічне наповнення сюжету, в якому описують, знов-таки, цілком буденні реалії військового часу.

Ангела, наприклад, розстрілюють в ярку, а судова трійка, звісно, складається з чортів. Тим часом трійко мандрівців простують в пекло, яким виявляється Москва, де навіть вхід у Тартар – звичайний офіс посеред міста. Антиутопія тут межує з бурлеском, Орфей перетворюється на Енея, а бульварний журналіст – на передвісника революції, яка закінчується вбивством відомого російського опозиціонера на мосту, що веде у вічність міжнаціональних стосунків.

"Він знав, як це станеться, до найдрібніших деталей. Борис з дівчиною – тільки зараз стало ясно, що це Діана з новим обличчям, – неквапом йдуть по мосту. Їх повільно наздожене снігоприбирач, на якусь мить приховавши і Бориса, і його супутницю від усього світу. Заклацають постріли, він впаде, а вбивця, підморгнувши Діані, стрибне в "десятку" кольору металік, яка тут-таки підскочить, і все скінчиться. Для Бориса, для Суботи, для всієї країни, а може, й для всього світу..."

Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ

Якщо вам холодно: П'ять книжок, які допоможуть вам зігрітися

Пропозиції партнерів