Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав цікаві книжки, які ідеально підійдуть для читання холодними вечорами. Перевірте самі!
Здивувати сучасного читача, звиклого до фантасмагоричних сюжетів сьогодення, не те що складно – це майже неможливо. Утім, щоразу знаходяться такі слова і сюжети, завдяки яким стає цікаво, що ж такого дивного може бути у фантастичному романі, класичному вестерні чи різдвяній казці, щоб претендувати на нашу пересичену читацьку увагу. Книжки цього огляду саме з таких – дивовижних.
Ідеальні для осені! П'ять книжок, які допоможуть вам зігрітися
(К.: Видавництво Жупанського, 2017)
Повірити в те, що колишній предтеча націонал-соціалізму (який, щоправда, після 1933 року його критикував) почне писати фантастичні романи, доволі важко. Утім, таке диво сталося з автором роману, і він увійшов до скарбниці сучасної літератури творами, які подобали і мілітаристи, і пацифісти. Загалом видатний німецький письменник і мислитель, якому випала нелегка доля пережити епохальні злами в Європі ХХ сторіччя, згодом знайшов сили для переформування свого досвіду в інші, більш філософські книжки. Разом зі "Скляними бджолами" (а також попереднім "Геліополем") вони виникли в руслі повоєнних антиутопій, у яких стверджувалося, що за комфорт людині доведеться платити втратою душі і серця.
Що ж до "фантастичного" майбутнього, то воно обіцяє все менше шансів на сприятливе вирішення конфлікту між владою і людиною, порядком і особистою свободою. Тож, тема стрімкого технологічного прогресу та заміни живого інтелекту штучною імітацією – лише на перший фантастична, натомість в глибині роману – розважання Юнґера про стрімкий поступ людства і занадто швидку зміну основ життя, яке дарує не спокій, а ще більшу тривогу.
Здивувати цей захопливий роман про пригоди "індіанців з ковбоями", як позначали жанр в недалекі радянські часи, може будь-кого з любителів екзотичної літератури, яка насправді щось більше, ніж популярне чтиво. Сучасний переклад довгоочікуваного другого тому епопеї відкриває масу нюансів, яких при перегляді фільмів з Вінету і Вірною Рукою всі просто не помічали. (У романі Вірна Рука – це Шатерхенд, землемір з Західної залізниці, правильно перекладений, як Вбивча Рука – ім'я, яке дали йому індіанці).
Отже, йдеться про Дикий Захід ХІХ століття і визвольну війну корінного населення проти колонізації, а в другому томі циклу відомого німецького письменника – про пригоди головних героїв вже після того, як сталася трагедія. Батько і сестра червоношкірого героя, вождя апачей Вінету вбиті, сам він йде по сліду заклятого ворога. У той же час Шатерхенд, вирішивши повернутися на батьківщину, потрапляє в аварію корабля, дивом рятується і надходить в Нью-Йорку на службу детективом. Розшукуючи зниклого сина банкіра, він зустрічається на своєму шляху з войовничими племенами команчі і сіу, а також куклукскланівцями, і незмінно виходить переможцем з усіх сутичок.
Оригінальна "різдвяна казка зі Львова" – не лише диво поліграфії, художнього оформлення і вигадливого химерного тексту. Вже від самого початку оповіді, у якій мала Варварка удостоїлась запрошення Святого Миколая на гостину, бо виявилася єдиною дівчинкою на світі, яка приготували дарунок тому, хто сам дарує всім подарунки, виглядає такою собі нашою відповіддю "Гаррі Поттеру". У казці, крім фантасмагоричної форми, закладено ще й філософський сенс, а засоби пересування чарівними світами більш автентичні, як на українські засніжені краї та християнські традиції. Не на мітлі, а на летючому ліжнику мандрує героїня.
Завітавши спочатку до різдвяних майстерень, потім до Косова з його живими кахлями, і нарешті до Чорного Мольфара. А все тому, що зник Дух Різдва, без якого не буде свята, а також вселенської рівноваги. Крім того, що в книжці чимало корисних відомостей – про старовинні українські ікони з Національного музею Андрея Шептицького, львівську архітектуру, живі кахлі, народні прикраси, святкові традиції, а також різдвяну кухню – фінал оповіді має той самий філософський, людяний і виховний акцент, якого іноді так бракує зарозумілим чужинним магам.
Справа в тому, що Дух Різдва зник не просто так, будучи поцуплений чарівником. "Бо немає злого, щоб на добре не вийшло, – пояснює Чорний Мольфар. – І немає людей добрих чи злих. Є лише щасливі і нещасні. Часто ті, хто поводяться погано, дуже хочуть, щоб на них просто звернули увагу, адже їм так бракує любові. Ось і я викрав Дух Різдва – для того лиш, аби ти мене навідала".
Варто й нам зазирнути в цю книжку, щоб не лише подивуватися експериментаторському хисту авторки й трьох унікальних художників – Юлії Табенської, всесвітньовідомого графіка Олега Денисенка та іконописця Остапа Лозинського – але й зберегти в собі ту саму вселенську святкову рівновагу.
Ця історія вийшла з пісні Наталі Мерчант про те, як дивувалися новонародженому немовляті запрошені лікарі. Ніхто не міг пояснити це диво, оскільки те, що створив Господь, як співається в пісні, нікому не зрозуміти. Платівка, випущена в 1995 році, посіла 20-ту сходинку в списку ста пісень журналу Billboard, а книжка про незвичайну дитину стала міжнародним бестселером. По суті, це казка про гидке каченя, але – для дорослих, які відвертаються від малого героя і дозволяють своїм дітям гратися з ним, тому що той ніколи вже не стане лебедем.
Навіть мама-художник малює його у вигляді лиходія Дарта Вейдера із "Зоряних війн". І не дивно, адже за віком йому всього лише десять, натомість операцій, які він переніс, цілих двадцять сім, а лікарі взагалі вважають його загадкою природи, але потворне обличчя від цього кращим не стає. І навіть його ім'я Август – немов у коридорного Теодора з "Чотирьох кімнат" Тарантіно, що зіткнувся з клієнтом-психом Зігфрідом – не дуже типово для американської глибинки. І тільки внутрішній світ "особливого" героя може протистояти "нормальному" всесвіту його безсердечних близьких.
Герої цієї неймовірної та дивовижної історії про дружбу безпритульного хлопчика Бена зі срібним драконом на ім’я Лунг перекочовують зі світу стародавніх легенд і міфів до нашого урбаністичного сьогодення. Але навіть тут їм доводиться шукати нову домівку в далеких горах, ідучи за мапою корабельного щура і зустрічаючи на своєму шляху найрізноманітніших чарівних істот. Гноми і ельфи, василіски, морські змії та гомункулуси, і головне – страхітливий мисливець на драконів на прізвисько Золотий. Утім, сила духу, самовідданість і доброта допоможуть нашим героям здолати всі труднощі і перешкоди, досягши благородної мети.
Так, наприклад, їм доводиться шукати новий дім в далеких горах. Поділ неба в Гімалаях – це дев'ять снігових вершин, майже однакової висоти, що оперізують, немов захисне кільце, казкову долину. Проте головна перешкода на шляху додому — це невіра: в казку, в себе, у власні сили. "Я сказала їм, – мовить героїня роману, – є й інша історія, згадайте про Володар драконів, який повернеться в той день, коли срібло виявиться цінніше, ніж золото. Він переможе разом з нами золотого дракона. Але вони лише хитали головами і казали, що Володар драконів помер і ніколи не повернеться".
І це зрозуміло, адже він полетів. Але, як відомо, обіцяв повернутися.
Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Більше книг: 5 книжок про ігри з часом, які ви прочитаєте на одному подиху