Детектив і трилер у цих книжках чудово співіснують з історичним дослідженням і ретророманом на кримінальну тему А все завдяки тому, що інтрига, психологічна напруга і цікавий сюжет – обов'язкові жанрові складові цього захопливого чтива.
(К.: Жорж, 2019)
Ця книжка – справжній англійський детектив, інтрига в якому зав'язується вже з перших рядків. "Коли почало сутеніти, Гелен зрозуміла, що зайшла надто далеко", – дізнаємося про початок історії героїні. І це не дивно, адже за сюжетом, у глухій місцині на межі Англії та Вельсу ширяться чутки про маніяка, який жорстоко вбиває дівчат.
Це цікаво: 5 українських книг, які отримали престижні нагороди
Останню жертву було знайдено поруч із маєтком, куди влаштувалася на роботу 19-річна служниця Гелен Кейпел. Проте дівчині здається, що вона у відносній безпеці: цієї ночі в будинку повно людей, а його двері й вікна наказано не відчиняти до ранку. Та коли поступово, один за одним, мешканці маєтку залишають її, Гелен розуміє, що опинилася в пастці.
(Х.: Фоліо, 2019)
"Могло бути краще, але хай уже так, – починається повість для підлітків відомого автора детективів і трилерів. – Це вирішив для себе Максим Білан, коли новий директор їхньої школи Анатолій Федорович Громовець на прізвисько Плазун замість того, щоб за своєю звичкою зібрати загальні збори і при всіх викрити злодія, спустив цю історію на гальмах".
Насправді ж це історія Надзвичайні пригоди двох восьмикласників – Максима Білана і Дениса Черненка, які до тих пір майже не віталися, – привели до несподіваного результату: хлопці потоваришували. А подальші події ще раз довели незаперечність народної мудрості: вірний друг – то найбільший скарб. Кмітливість та вірність Максима допомогли Денису спекатися несправедливого звинувачення у пограбуванні, а наступного разу вже він, Денис, допоміг друзям уникнути неприємностей на Геловіні...
(Брустурів: Дискурсус, 2019)
Мова у цих оповіданнях на гострі суспільні теми про відгомін минулих і зовсім свіжих історичних травм у житті різних людей, про реакцію на зміну гендерних взаємовідносин, про пошуки Бога в хаосі свободи. Причому відбувається це в героїв збірки повсюдно – від глухого села до гамівного міста, де за кухлем пива якийсь дивак з оповідання, що дало назву збірки, забув таємничий рукопис. Хоча, які можуть бути таємниці?
"Молитва й матірні слова в нашій свідомості не дисонують, – дізнаємося ми про чергові "пророцтва" філософа – вони запросто чергуються протягом одного дня, та що там, протягом години. Каша в голові – це нормально. Ми харчуємося нею, нам навіть смачно". Тож рятують герої насамперед свій власний – внутрішній, втрачений чи знайдений світ, історії про який складаються як з особистого досвіду, так і з родинної пам'яті поколінь.
"Власне, ця місцевість була не зовсім незнайомою, – повідомляють вже у першій з оповідок. – В останні роки перед смертю дід так часто й детально описував свій утрачений рай – Плин і його околиці, – що Матіас мимоволі впорядкував цей простір у своїй уяві. Зараз молодик дивувався, наскільки картина, яку бачив перед собою, відповідає тій уявній".
(К.: Вавилонська бібліотека, 2019)
Цей документальний роман побудований на основі матеріалів слідчої справи Україно-Слов'янського (Кирило-Мефодіївського) товариства: протоколів допитів, очних ставок, зізнань, доносів та донесень.
У книзі оживають братчики, молоді люди, що несподівано опинилися в руках політичної поліції й по-різному пройшли випробування: вічно роздвоєний у всьому Пантелеймон Куліш, боязкий інтелектуал Микола Костомаров, невільник честі Микола Гулак та іронічний Тарас Шевченко. Тут оживають і герої з потойбіччя: керівник Третього відділу граф Орлов, шеф жандармів Дубельт, київські губернатори Фундуклей та Бібіков, цар Микола І.
(Х.: Фолио, 2019)
За часом, який давно минув і живе у черговому ретроромані одеської авторки – це кінець 1920-х років, коли по всій країні панували розруха, голод, натовпи безпритульних. Одеса не була винятком – безпритульні буквально окупували її вулиці. Їм невідомі жалість і співчуття – вони можуть зрізати гаманець не тільки у непмана, але й забрати останні гроші у жебрака.
Городяни бояться їх і намагаються обходити стороною. І раптом відбувається незрозуміле і страшне - безпритульні пацани починають зникати. Когось знаходять мертвим, когось взагалі не знаходять... Мертві не можуть нічого розповісти, але їх страшна смерть говорить багато про що... Але ще більше промовляє зі сторінок роману сама епоха, описана, наче в одеських класиків зовсім іншого, не такого "страшного" жанру.
"Финдиректор Одесского мыловаренного завода Пал Кузьмич распахнул дверь канцелярии и выпустил наружу застоявшийся, спертый воздух. Служебные помещения проветривались редко - из-за панического страха Павла Кузьмича, больше всего на свете боявшегося сквозняков, фининспекций и незапланированных посетителей".
Ігор Бондар-Терещенко
Читайте також: 5 книг про те, де краще годують