Канадські науковці заявили, що коротка пам'ять не є причиною для побоювань, а здоровою реакцією мозку на перезавантаженість різноманітною інформацією.
Експерти з університету Торонто пояснили, що забудькуватість не є ознакою дурості чи старості, а спеціальним стиранням непотрібних та старих даних, які дають місце для чогось нового. Такі висновки зробили дослідники мозку Пол Франкланд та Брейк Річардз, які вважають, що пам'ять зберігає не найточнішу інформацію, а найпотрібнішу, яка може знадобитися у майбутньому.
Фахівці з'ясували, що з часом нейронні зв'язки, які відповідають за пам'ять, стають слабшими, а "свіжі" нейрони переписують спогади, які вже є. Все це для того, щоб люди могли легше адаптуватися у новому середовищі. В одному з експериментів було доведено, що миші швидше і легше проходили нові лабіринти, якщо їм стирали пам'ять про старі.
Ще однією причиною забудькуватості є загальне усвідомлення. Мозок не має потреба пам'ятати всі дрібниці з посиденьок у кав'ярні. Навпаки, для того, щоб вирішити, повертатися туди чи ні, потрібно вміти узагальнювати всі переживання в одне невеличке враження. А всі ці маленькі враження складають повну картину світу, економлячи місце у мозку.
Було би складно орієнтуватися у світі, якби мозок постійно відтворював спогади про найдрібніші деталі, які конфліктують один з одним, – пояснює Річардс, – адже це надто би ускладнило прийняття раціональних рішень. Ми занадто ідеалізуємо тих, хто чудово грає у вікторини та знає найрізноманітніші факт, бо сенс пам'яті не в тому, щоб згадати, хто виграв кубок Стенлі у 1972 році. Завдання пам'яті – робити з нас розумну людину, яка може приймати адекватні рішення, чого важко досягнути, якщо не вміти забувати непотрібні дані."
Читайте також: Ворони виявилися злопам'ятними, – вчені