Національний відбір на Євробачення щороку стає полем для експериментів, очікувань і порівнянь. Частина учасників намагається здивувати формою, інші — працюють із впізнаваним звучанням і власним стилем.
Колишня солістка гурту Go_A Катерина Павленко цього разу постала перед публікою як Monokate – із треком Tyt, який одразу викликає асоціації з її фірмовим електро-етно звучанням. Хоча живого виступу оцінити не вдалося, сама пісня вже після прослуховування залишає відчуття завершеності та сценічної готовності. І тут важливо не те, наскільки вона нова, а як саме вона зроблена. Про це пише Радіо МАКСИМУМ.
Це цікаво: Скандал навколо фіналістки Нацвідбору: Valeriya Force зробила офіційну заяву
Monokate добре знайома єврофанам. У 2021 році Катерина Павленко разом із Go_A вже посіла п’яте місце на Євробаченні, і той успіх став точкою відліку для формування її власного музичного почерку. Тому від нового проєкту слухачі одразу чекали чогось у впізнаваному стилі – і ці очікування справдилися.
Композиція Tyt – це електро-етно-фолк, який тримається на повторюваних мотивах, мінімалістичній мелодії та поступовому нарощуванні напруги. Протягом усієї пісні звучать ніби кілька основних нот, але саме ця монотонність і створює гіпнотичний ефект. Трек не намагається різко здивувати – він затягує поступово.
На відміну від багатьох конкурсних робіт, тут складно закинути виконавиці прагнення до кон’юнктури чи сліпого наслідування трендів. Навпаки, Tyt виглядає логічним продовженням того стилю, який уже добре працював на європейській сцені. Monokate не копіює Shum, але й не відмовляється від того, що стало її сильним боком.
Окремо варто відзначити роботу саундпродакшену. Навіть без живого виконання чути, що композиція зібрана дуже акуратно: вокал не губиться, електроніка не тисне, а етнічні елементи не виглядають декоративними. Усе звучить цілісно й професійно.
Саме тому номер Monokate легко уявити на великій сцені Євробачення. Він не потребує надмірних пояснень чи додаткових ефектів – пісня працює сама по собі. І хоча комусь може не вистачити ефекту новизни, для конкурсного формату така впевнена стилістика часто виявляється перевагою.
[Інтро]
(І ти тут, і я тут)
(І ти тут, і я тут)
[Куплет 1]
Ой ти дівчино, червоная вишня
Ой чого ти із вечора гуляти не вийшла?
Де ти ходила лугом берегами?
Може кого полюбила з чорними бровами?
Ой чи я не люба, ой чи я не мила?
Чи я тобі не казала, чи не говорила?
Те чого не маєш, за тим не журися
Як зачуєш музиченьки, да і не барися
[Приспів]
І ти тут, і я тут, а його немає
На юлиці скрипка грає, мати не пускає
Не пускає, не жалує, щоб ти не ходила
Тими чорними бровами хлопців не манила
[Постприспів]
(І ти тут, і я тут)
(І ти тут, і я тут)
[Куплет 2]
Ой ти дівчино, чого гірко плачеш?
Його другі полюбили, хіба ти не бачиш?
Полюбили, заманили, ще й причарували
Ой якби ти теє знала
Ой чи я не мила, ой чи я не знаю?
Пливе біла лебедонька по тихім Дунаю
Да кого немає, за тим не журися
Як зачуєш музиченьки, то і не барися
[Приспів]
І ти тут, і я тут, а його немає
На юлиці скрипка грає, мати не пускає
Не пускає, не жалує, щоб ти не ходила
Тими чорними бровами хлопців не манила
[Постприспів]
(І ти тут, і я тут)
(І ти тут, і я тут)
Музичний критик Ваня Рассел одразу звертає увагу на атмосферу композиції. За його відчуттями, “Tyt” звучить як повноцінний саундтрек до фільму, зокрема він порівнює її з музикою до “Дюни”. У пісні є відчуття простору, напруги й кінематографічності – вона не просто поп-трек, а щось значно глибше.
Окремо Рассел хвалить продакшн пісні. Йому дуже подобається, як у композиції змінюється голос – як вокал “грає”, переходить з одного стану в інший, створюючи емоційні гойдалки. Він прямо каже, що йому це подобається, і підкреслює професійну роботу зі звуком.
У процесі прослуховування Ваня звертає увагу на дрібні деталі: ритмічні злами, несподівані переходи, “дропчики”, які з’являються в потрібний момент і чіпляють слух. Він реагує емоційно, відзначаючи, що такі рішення роблять трек живим і сучасним.
Головний висновок Рассела – пісня запам’ятовується. За його словами, “Tyt” легко відкласти в голові саме тому, що вона унікальна і відрізняється від інших конкурсних треків. Йому дуже імпонує ліричний, чуттєвий вокал Monokate, який додає композиції глибини й щирості.
Наприкінці він підсумовує, що в пісні є цікаві “розщеплення” – як у голосі, так і в аранжуванні, і це справляє сильне враження. Для нього “Tyt” – це номер один серед претендентів на перемогу.
Реакції інших критиків
Також дізнайтеся, як Monokate стала головною сенсацією Нацвідбору на Євробачення-2026.