Легендарний український письменник та поет написав свій вірш "Заповіт" 181 рік тому. Впродовж всього цього часу він не втрачає популярності, а його цитати розлітаються повсюди.
Сьогодні цей вірш має неабиякий вплив на українську культуру, національну свідомість і самоідентифікацію. "Заповіт" перекладений приблизно 150 мовами світу, його цитують далеко за межами України. До дня народження Кобзаря 9 березня читайте значення та історію його відомого твору.
До слова Найкращі вірші Тараса Шевченка, які має знати кожен українець
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори –
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
У 1845-му 31-річний Шевченко працював у складі Археографічної комісії, постійно подорожував селами та містами, змальовував старовинні церкви, монастирі та архітектурні пам’ятки. Одного ранку поет виїхав із села В’юнище до Андрушіва і в дорозі сильно промок, після чого захворів.
Він переймався, що зліг з хворобою у чужій хаті. Попри недугу, думки та ідеї зароджувались. Саме в цей період Шевченко написав послання "І мертвим, і живим, і ненарожденним…", вірш "Минають дні, минають ночі" та ще кілька ліричних творів.
Про стан поета дізнався його товариш, переяславський лікар Андрій Козачковський. Він негайно перевіз Шевченка з В’юнища до себе в Переяслав. У хворого розвинулося двостороннє запалення легенів. Тоді мало хто одужував після пневмонії, а після 20 грудня стан Шевченка різко погіршився. Поет хвилювався, що не встиг ще багато чого написати, багато думав про долю України. У такі важкі часи і з’явилися рядки: "Як умру, то поховайте…".
Тарас Григорович тоді не знав, що цей вірш стане народною піснею, неофіційним гімном і бойовим закликом до боротьби не лише в Україні, а й далеко за її межами. Він не думав про славу, почесті чи можливі покарання за сміливі думки. Так народився його "Заповіт".
Уперше вірш було надруковано під назвою "Думка" в збірнику "Новые стихотворения Пушкина и Шевченка" (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Популярна назва "Заповіт" з’явилася у виданні "Кобзаря" 1867 року.
Силу Шевченкового "Заповіту" одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник Третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку "Три літа", яка стала головною підставою для звинувачення поета та його десятирічного заслання, з люттю перекреслив текст "Заповіту", охарактеризувавши його як твір "в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания".
Перший переклад "Заповіту" здійснив 1862 року польською мовою Антоні Гожалчинський. У 1868-му вірш переклали сербською, а 1869 року з’явився російський переклад Миколи Гербеля.
Поширенню "Заповіту" за кордоном сприяли й українські поети. У 1882 році Іван Франко здійснив німецький переклад, а 1936-го громадянин Бразилії Сильвестр Калинець переклав поезію португальською мовою. Серед відомих перекладачів також білоруською мовою переклали Змітрок Бядуля та Янка Купала,
польською – Єжи Єнджеєвич, угорською – Йожеф Вальдапфель.
Легендарний французький актор Ален Делон також цитував Шевченковий "Заповіт". Під час повномасштабного вторгнення підтримував Україну. "Те, що відбувається в Україні, мене глибоко засмутило і зворушило, тому я борюся за українців", – сказав Делон.
9 березня – день народження Великого сина України, Тараса Шевченка. З цієї нагоди Радіо МАКСИМУМ зібрало для вас в одному матеріалі влучні цитати письменника, присвячені Україні.
Варто знати Підбірка потужних пісень на вірші Шевченка, які мають бути у вашому плейлисті