Дерев’яний паркан постійно стикається з дощем, сонцем, морозом і вологою, тому без належного захисту швидко втрачає вигляд. Втім, для необроблених дощок можна приготувати незвичайне покриття власноруч – із житнього борошна, лляної олії, залізного купоросу та природного пігменту.
Дерев’яний паркан може виглядати дуже ефектно, але є один нюанс – він постійно перебуває під впливом погоди. Дощ зволожує дошки, сонце пересушує їх, а морози та перепади температур поступово руйнують структуру деревини. Якщо нічим її не захищати, поверхня з часом темнішає, сіріє, пересихає та покривається тріщинами, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Storinka.
Читайте також: Чому восени "плачуть" пластикові вікна та як позбутися конденсату: прості поради
Але купувати дорогу спеціальну фарбу зовсім не обов’язково. Для нового паркану з необробленого дерева можна спробувати традиційний рецепт покриття на основі житнього борошна, залізного купоросу, лляної олії та мінерального пігменту.
Подібні склади відомі у скандинавській традиції фарбування дерев’яних будинків та інших конструкцій просто неба. Їхня особливість у тому, що вони не формують зверху товсту плівку. Покриття поступово стирається під дією погоди, тому його простіше оновити.
Для приготування приблизно 10 літрів суміші підготуйте:
Саме борошно тут виконує роль основи. Під час нагрівання воно загущує склад і допомагає йому утримуватися на деревині.
Залізний купорос додають для захисту деревини, лляна олія допомагає покриттю краще протистояти волозі, а пігмент відповідає за колір.
Для традиційного варіанту часто використовують червону вохру. Це природний мінеральний пігмент, який надає деревині характерного цегляного, червоно-коричневого відтінку.
Водночас рецепти такого покриття можуть відрізнятися за пропорціями. Експериментувати зі збільшенням кількості купоросу чи олії не варто, адже це може змінити властивості готової суміші.
Для початку візьміть 6 літрів холодної води та поступово додайте житнє борошно. Суміш потрібно постійно перемішувати, щоб борошно не зібралося в грудочки.
Потім поставте ємність на слабкий вогонь. Суміш потрібно продовжувати помішувати та стежити, щоб вона не пригоріла.
Коли склад достатньо прогріється, додайте сіль і залізний купорос. Перемішуйте, поки компоненти повністю не розчиняться.
Після цього поступово введіть суху вохру або інший мінеральний пігмент. Не висипайте весь порошок одразу – так його буде складніше рівномірно розподілити.
Далі влийте 500 мл лляної олії та ретельно перемішайте. Наприкінці додайте решту 3 літрів води.
Суміш залишають на мінімальному вогні приблизно на дві години, час від часу помішуючи.
Правильна консистенція має нагадувати густу сметану. Якщо склад вийшов надто рідким або, навпаки, дуже густим, наносити його на дошки буде незручно.
Перед фарбуванням суміш потрібно охолодити до комфортної для роботи температури.
Є важливий момент – така фарба підходить далеко не для кожного дерев’яного паркану.
Найкраще вона взаємодіє з новою необробленою та шорсткою деревиною. Також її можна використовувати на поверхнях, де вже є сумісне покриття такого самого типу.
А ось наносити борошняну суміш просто поверх лаку або сучасної акрилової чи алкідної фарби не варто. Такі матеріали створюють на поверхні плівку, через яку новий склад може погано зчепитися з деревиною.
У такому випадку старе покриття доведеться правильно видалити або використовувати фарбу, сумісну з уже наявним матеріалом.
До речі, дуже гладкі стругані дошки також не є ідеальною основою. На шорсткій деревині покриття зазвичай тримається краще.
Перед роботою паркан потрібно очистити від пилу, бруду та всього, що може завадити фарбі нормально зчепитися з поверхнею.
Деревина має бути сухою та чистою. Якщо на дошках є слабкі частини старого сумісного покриття, їх також потрібно прибрати.
Для фарбування краще вибрати суху погоду без дощу. Не варто наносити склад на мокрі дошки або працювати під прямими палючими сонячними променями – через швидке висихання покриття може лягати нерівномірно.
Найзручніше наносити суміш пензлем, рівномірно проходячи всі дошки.
Витрата залежить від самої деревини. Суха та шорстка поверхня вбирає більше фарби, тоді як гладка потребує менше матеріалу. Для складу з червоною вохрою орієнтовно можна розраховувати приблизно на 1 літр на 3–5 квадратних метрів.
Термін служби залежить одразу від кількох факторів. Важливі стан і вологість деревини, якість підготовки поверхні, погодні умови та кількість опадів і сонячного світла.
Особливе значення має сама конструкція паркану. Якщо дошки постійно контактують із водою та погано просихають, оновлювати покриття доведеться швидше.
Одна з переваг такого способу – фарба не повинна відшаровуватися великими шматками, як це часто буває зі старими плівковими покриттями. З часом вона поступово вивітрюється, а поверхню можна оновити.
Тут не варто поспішати наносити домашню суміш поверх старої фарби.
Спочатку потрібно визначити, чим саме обробляли деревину раніше. Якщо це лак, фасадна фарба або просочення, нове борошняне покриття може просто не триматися.
У такій ситуації краще або повністю підготувати деревину до нового покриття, або підібрати матеріал, який сумісний із наявною фарбою.
Якщо ж головна мета – отримати максимально надійний захист від дощу, снігу та сонця, можна розглянути й сучасну систему для зовнішньої деревини з ґрунтуванням та якісною непрозорою фарбою.
Тож рецепт із борошном – це цікавий традиційний варіант саме для необробленого дерев’яного паркану, а не універсальна заміна всім сучасним фарбам.
Раніше ми розповідали про корисні способи повторного використання чайних пакетиків в побуті.