Як відрізнити цистит від пієлонефриту

Печіння під час сечовипускання й часті позиви до туалету знайомі багатьом жінкам. Найчастіше за цими симптомами стоїть цистит, тобто запалення сечового міхура.

Але схожий початок може мати й пієлонефрит, інфекція нирок, яка перебігає значно важче й потребує зовсім іншого підходу до лікування.

Відрізнити їх удома не завжди просто, бо пієлонефрит може розвинутися внаслідок поширення інфекції з нижніх сечових шляхів і на початку мати схожі симптоми. Проте є ознаки, які допомагають зрозуміти, що інфекція вже вийшла за межі сечового міхура. Нижче розбираємо, чим ці стани відрізняються, які симптоми мають насторожити, що можна зробити при неускладненому циститі та коли без лікаря не обійтися.

Біль унизу живота частіше свідчить про цистит, а біль у попереку з температурою може вказувати на ураження нирок.

Чим цистит відрізняється від пієлонефриту

Обидва стани належать до інфекцій сечових шляхів, і найчастіше їх спричиняють кишкові бактерії. Різниця полягає в тому, які відділи сечової системи уражені.

Цистит є інфекцією нижніх сечових шляхів. Запалення охоплює слизову сечового міхура, тому симптоми переважно місцеві й пов’язані з сечовипусканням. Загальний стан зазвичай потерпає мало.

Пієлонефрит є інфекцією верхніх сечових шляхів, тобто тканини нирки та ниркової миски. Часто бактерії піднімаються туди з сечового міхура сечоводами. Крім місцевих проявів, тут часто виникають загальні симптоми інфекції. З’являються висока температура, озноб, слабкість, а без своєчасного лікування інфекція може потрапити в кров.

Звідси головна практична відмінність. Неускладнений цистит у жінки іноді минає сам або після короткого курсу призначених лікарем антибіотиків. Пієлонефрит завжди потребує огляду лікаря й антибактеріальної терапії, а в тяжчих випадках і госпіталізації.

Симптоми циститу та пієлонефриту у порівнянні

Таблиця показує типову картину. У конкретної людини симптоми можуть поєднуватися по-різному, тому вона не замінює огляду.

Ознака	Цистит	Пієлонефрит
Де болить	Внизу живота, над лобком	У боці або попереку під ребрами, частіше з одного боку
Температура	Зазвичай нормальна або трохи підвищена	Висока, часто з ознобом
Сечовипускання	Часте, болюче, з відчуттям неповного спорожнення	Може бути як при циститі, а може й не змінюватися
Загальний стан	Зазвичай порушений незначно	Слабкість, нудота, блювання, втрата апетиту
Сеча	Каламутна, з неприємним запахом, іноді з домішкою крові	Такі самі зміни можливі
Як розвивається	Може початися раптово, але симптоми лишаються переважно місцевими	Швидко, стан погіршується протягом годин або дня

Найнадійніший орієнтир для неспеціаліста полягає в поєднанні температури з болем у боці чи попереку. Дискомфорт і часті позиви при нормальній температурі більше схожі на цистит. Водночас відсутність високої температури не виключає пієлонефриту, особливо в літніх або ослаблених людей. Колір або запах сечі самі по собі не допомагають відрізнити ці два стани.

Біль у попереку без температури та без змін сечовипускання часто має зовсім інші причини, наприклад м’язові чи суглобові. А різкий нападоподібний біль, що віддає в пах, може свідчити про камінь у сечових шляхах і теж потребує огляду.

Ознаки, що інфекція дійшла до нирок

Іноді цистит і пієлонефрит є не двома окремими хворобами, а двома етапами однієї інфекції. Тому під час циститу варто стежити не лише за сечовипусканням, а й за загальним самопочуттям. Про те, що запалення могло піднятися вище, свідчать такі зміни:

• температура 38 °C і вище або озноб;
• біль у боці, попереку чи під ребрами ззаду;
• нудота або блювання;
• виражена слабкість, якої не було на початку циститу;
• симптоми не слабшають чи посилюються, незважаючи на лікування.

Будь-яка з цих ознак є приводом звернутися до лікаря в той самий день, а не чекати запису на наступний тиждень. Якщо підозра на інфекцію нирок виникла під час вагітності, оцінка потрібна терміново, бо може знадобитися лікування в стаціонарі. У літніх людей інфекції часто перебігають нетипово, зокрема різкою зміною поведінки, сплутаністю чи знесиленням. Такі зміни мають багато можливих причин, тому потребують невідкладного огляду лікаря, а не самостійних висновків про пієлонефрит.

Телефонуйте 103, якщо на тлі температури чи болю в попереку з’явилися сильний озноб із тремтінням, часте дихання, сплутаність, холодна бліда шкіра, дуже мало сечі або нестримне блювання, через яке не вдається пити чи приймати ліки. Така картина може свідчити про ускладнення, зокрема сепсис.

Що можна зробити при циститі та де межа самодопомоги

При неускладненому циститі в дорослої жінки без вагітності лікар може рекомендувати негайне лікування або, в окремих випадках, відкладений початок антибіотикотерапії. Таке рішення ухвалюють після клінічної оцінки, а не самостійно. Британські клінічні рекомендації NICE для таких випадків радять пити достатньо рідини та за потреби приймати знеболювальне, наприклад парацетамол або ібупрофен, якщо для них немає протипоказань. Якщо симптоми посилюються або не починають слабшати протягом 48 годин, потрібна повторна консультація.

Щодо журавлини та засобів, які залужнюють сечу, ті самі рекомендації NICE зазначають, що доказів їхньої користі для лікування вже наявного циститу недостатньо. Фітопрепарати та дієтичні добавки для сечових шляхів можуть використовуватися як допоміжні відповідно до інструкції, але вони не замінюють антибактеріального лікування, коли воно потрібне.

Якщо лікар підтвердив цистит або пієлонефрит і призначив лікування, переглянути форми випуску та діючі речовини препаратів можна в каталозі онлайн-аптеки, звіривши дозування й тривалість курсу з призначенням. Допоміжні засоби не замінюють призначеного лікування, а антибіотик самостійно не обирають. При пієлонефриті лікар підбирає препарат, дозування й тривалість курсу з урахуванням тяжкості інфекції та результатів обстежень. Лікувати його за аналогією з циститом не можна, бо частина антибіотиків, які застосовують при циститі, не створює достатньої концентрації в тканині нирки. Самостійно змінювати чи обривати призначений курс теж не варто.

Кілька речей робити не варто. Не приймайте антибіотик, що залишився від минулого разу чи пораджений знайомими, бо це ускладнює діагностику й сприяє стійкості бактерій. Не прогрівайте поперек грілкою, якщо є температура, і не збивайте її днями без огляду, бо так можна пропустити пієлонефрит.

У чоловіків, вагітних і дітей навіть звичайний цистит потребує огляду.

Коли навіть звичайний на вигляд цистит потребує лікаря

Поради про самодопомогу стосуються лише неускладненого циститу в дорослих жінок. У цих ситуаціях показатися лікарю варто одразу, навіть якщо температури чи болю в попереку немає.

Вагітність. Інфекції сечових шляхів у вагітних лікують обов’язково та з посівом сечі, а вибір препаратів обмежений, тому засоби за порадою знайомих тут не підходять.

Чоловіки. У чоловіків цистит трапляється рідше й часто зачіпає передміхурову залозу, тому завжди потребує обстеження.

Діти. У малих дітей інфекція сечових шляхів часто проявляється лише температурою, плачем чи відмовою від їжі, і відрізнити цистит від пієлонефриту удома неможливо.

Літні люди. Симптоми бувають стертими, а раптова сплутаність чи слабкість можуть мати як інфекційну, так і зовсім іншу причину, тому потребують огляду.

Супутні стани. Цукровий діабет, хвороби нирок, камені в сечових шляхах, сечовий катетер або прийом ліків, що пригнічують імунітет, підвищують ризик ускладнень.

Повторні епізоди. Якщо цистит повертається двічі за півроку або тричі за рік, лікар шукатиме причину та підбиратиме профілактику.

Ще один привід звернутися до лікаря виникає тоді, коли симптоми циститу не минули за кілька днів або повернулися невдовзі після лікування. Також під цистит іноді маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом, або запалення піхви, особливо якщо є незвичні виділення чи свербіння.

Як лікар відрізняє цистит від пієлонефриту

Діагноз ставлять передусім за скаргами та оглядом. Лікар уточнить, коли почалися симптоми, чи була температура, і може легко постукати по попереку в ділянці нирок. Посилення болю при цьому може вказувати на запалення нирки.

Далі зазвичай призначають такі обстеження:

• Загальний аналіз сечі або тест-смужки. Вони показують ознаки запалення, але самі по собі не відповідають, на якому рівні інфекція.
• Бактеріологічний посів сечі. Визначає збудника та його чутливість до антибіотиків. При підозрі на пієлонефрит, у вагітних, чоловіків і при повторних епізодах його роблять особливо часто. Сечу бажано здати до початку антибіотиків, але очікування результату не повинно затримувати потрібне лікування.
• Аналіз крові. При підозрі на пієлонефрит допомагає оцінити вираженість запалення та роботу нирок.
• УЗД нирок чи інші методи візуалізації. Його призначають не всім, а тоді, коли треба виключити камінь, порушення відтоку сечі чи ускладнення, або якщо лікування не дає ефекту.

Результат аналізу сечі без огляду мало про що говорить. Бактерії в сечі без жодних симптомів трапляються досить часто, особливо в літніх людей, і здебільшого не потребують антибіотиків, за винятком вагітності та деяких інших ситуацій, які визначає лікар.

Висновок

Цистит і пієлонефрит викликають схожі бактерії, але відрізняються рівнем ураження і тяжкістю. Місцеві симптоми при нормальній температурі типові для циститу, а температура, озноб і біль у боці чи попереку свідчать про те, що інфекція могла дійти до нирок. У цьому випадку, а також при вагітності, у чоловіків і дітей до лікаря варто звернутися в той самий день.