Щодня ми або говоримо неправду самі, або ж стаємо жертвами обману оточуючих. І якщо контролювати свою мову ще можна – то потрапити на "гачок" інших зовсім не хочеться! Читайте про невербальні засоби комунікації (міміку, жести), які свідчать про те, що ваш співрозмовник бреше.
"Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування", – казав Антуант де Сент-Екзюпері, і складно з цим не погодитися. Кожного дня, ми, самі того не усвідомлюючи, стаємо учасниками процесу, який змінює нас і змінює наше життя.
Це цікаво: Науковці пояснили, чому краще бути непунктуальним
Спілкування змушує відчути нас увесь спектр емоцій, який безумовно залежить від учасників спілкування (від їхньої мети зокрема), а також від інформації, яку вони воліють одне одному донести. Надати негативний відтінок спілкуванню можна багатьма способами, проте один з них – найбільше, у контексті спілкування, деморалізує та принижує людину – брехня.
Психологи стверджують, що кожна людина протягом 60 років бреше 88 тисяч разів (приблизно 4 рази на день)!
Щоб не дозволити комусь ошукати вас, ми розповідаємо про невербальні засоби комунікації (міміку, жести), які сигналізують про брехню. Тому нотуйте або запам'ятовуйте!
Спілкування безперечно візуалізує емоції тих, хто спілкується, утворюючи невербальний аспект обміну інформацією. Засоби невербальної комунікації, тобто "мова тіла" – значно посилюють смисловий ефект вербальної комунікації, а в окремих випадках можуть її замінити. Погляди, жести, мовчання іноді дають більше інформації, ніж слова. Як запевняють психологи, на невербальний складник припадає до 80% загального змісту спілкування.
Уявіть, буцімто ви поставили своєму співрозмовникові конкретне питання, відповідь на яке не треба довго обмізковувати, але перед тим, як відповісти, – він починає крутити головою (повертати її вліво або вправо, відкидати назад). Будьте певні, він говорить неправду. Мимовільний рух головою в цей момент сигналізує про брехню.
Мікроусмішка у спілкуванні, яка не обумовлена темою розмови, називається "задоволення від обману". Це вираз, який з'являється менш ніж на секунду на нашому обличчі, а потім зникає. Пояснюється це тим, що мозок, точніше одна з його частин, яка відповідає за емоції, реагує швидше частини, що відповідає за брехню. Ми внутрішньо тішимося, радіємо, що нам вийде ошукати співрозмовника, саме тому ми посміхаємося.
Проте згодом, частина мозку, що відповідає за брехню, все ж посилає потрібний сигнал, на кшталт "ти видаєш себе" і усмішка зникає з обличчя.
"У реальних брехунів при розмові з'являється мікроусмішка. Вони ніби радіють в середині, що їх не підловили. Також на брехню може вказувати постійне стискання губ. Мають насторожити надто демонстративні жести – такі часто використовують впливові люди на своїх виступах, щоб привернути увагу до них, але відвернути від сказаного. Варто також звертати увагу на манеру розмови. У мові людини, яка хоче збрехати, часто можна чути багато узагальнень: "ніколи", "завжди", "усі", – зауважує психолог та фізіогноміст Тетяна Ларіна.
Більшість людей схильна вважати, що брешуть саме ті, хто постійно смикається, і це – цілком виправдано. Проте варто звертати увагу і на людей, які взагалі не рухаються, адже це наявна ознака того, що людина говорить неправду. У нормальній розмові людина поводиться розслаблено та невимушено, а брешучи – напружується, а відтак – сидить або стоїть рівно.
Якщо вам все ж вдалося розпізнати брехню співрозмовника, то він побачивши це або почувши, стає агресивним та дратівливим. Йдеться не про ту агресію, яка зумовлює бійку, – зовсім ні. Просто співрозмовник починає демонстративно тицяти у ваш бік вказівним пальцем, все ж приховуючи правду.
Згадайте, як часто ви говорили людям, що вони ошукують вас, а вслід чули агресивні вислови? Це ознака того, що людина виказала свою брехню.
Люди, які так роблять, у прямому сенсі закривають основний канал комунікації. Усім відомо про цей характерний прояв брехні, проте багато людей продовжують це робити. Чому? Все досить просто: ми не в змозі контролювати наші рухи, які виникають на рефлекторному рівні, тобто природно.
Щоб контролювати вас та тримати все під своїм контролем, брехун, як правило, буде дивитися не кліпаючи. Коли людина говорить правду, вона природно може відвести очі вбік. Брехуни ж полюбляють "холодний погляд", який змушує об'єкт ошукування ніяковіти. Проте надмірний рух очей також видає неправду.
"Є визначена схема руху очей під час обману, вона називається "діагональ брехні", тобто коли очі рухаються із візуальної конструкції (стіни, двері, шафи) до співрозмовника. Цей погляд може рухатись із верхнього правого кута до нижнього лівого кута, в один або інший бік. Також буває, що коли людина збрехала, вона одразу опускає очі вниз і часто червоніє", – зауважує Тетяна Ларіна.
Дихання людини має здатність, як пришвидшуватися, так і уповільнюватися, все залежить від її індивідуальних особливостей. Різка зміна швидкості серцебиття та приливу крові пояснюється вимушеним напруженням людини, яка говорить неправду.
Коли співрозмовник видає інформацію, яка не стосується вашого питання або обговорюваної теми загалом, велика ймовірність того, що він ошукує вас. В такий спосіб брехун намагається переключити вашу увагу, перевівши розмову в геть інший бік.
Читайте також: Науковці назвали рису, яка викриває нарциса