РосЗМІ запустили масштабну інформаційну операцію щодо підтримки уявного у федерації статусу "наддержави" після того, як Путін показав світові стару картинку нового творіння оборонки. Майже щодня пропагандисти розповідають про те, що їм "тільки-но стало відомо" про балістичну ракету "Сармат".
Тож спробуємо розібратися, що таке "Сармат" та чи здатне хоч коли-небудь злетіти.
До слова: RAM UAV – що може перший український безпілотник-камікадзе
Виявляється, розробкою нової міжконтинентальної ракети у РФ займалися так давно, що розпилили на цьому ледве не більше, аніж під час будівництва мосту через Керченську затоку. Звісно, проект виявився трошки гіршим, ніж очікували, тому навіть на презентації Путіну довелось почервоніти (насправді – ні, бо в нього совісті нема), коли в ілюстрації використали намальовані кадри з попереднього ура-фільму про "Сатану". Ба більше – навіть це виявилося скрінами з комп'ютерної гри.
Але про серйозне. Замість ракети "Воєвода", яка за класифікацією НАТО є нічим іншим, як Satan, у Кремлі хочуть поставити на озброєння велике щось із чимось. По-перше, про розробку "надпотужної та найнайнайкрутішої" ракети стало відомо у 2010-му, щойно до цього взялися. Враховуючи те, що росіяни ледве не 40 років розробляли нову цівку до Калаша, повірити у якісь успіхи, пов’язані із ядерною зброєю, дуже складно. Але йдеться не про те.
Як кажуть в офіційній версії, роботи щодо "Сармату" прискорили через війну з Україною, а точніше, через відмову "Южмашу" обслуговувати російські ядерні дубіни (які, доречі, були здебільшого розроблені саме нашими фахівцями). Через кілька років росіяни зможуть залишитися із трухою в своїх ракетних шахтах, тож їм конче необхідно створити хоч щось, чим вони зможуть погрожувати світу.
Кажуть, що у серпні два роки тому російські інженери завершили випробування двигунів. От тут трошки пройдемося. Міжконтинентальні балістичні ракети ділять на два класи – із рідиннми та твердопаливним двигуном. "Сармат" належить до перших, які дуже складно обслуговувати, та із якими потрібно дуже обережно поводитися через використання високотоксичного двокомпонентного палива.
Подібні системи розробляли у США та СРСР ще у 60-ті, але навіть тоді проекти згорнули через величезну небезпеку випробувань. Але з росіян станеться.
Крім того, як стверджував Путін, "Сармат" може літати ледве не безкінечно та уникати всілякі ПРО, однак через небезпечність ядерних двигунів запускати "другу Сатану" можна лише із стаціонарних підземних комплексів. Тож можна не сумніватися, що тим самим американцям вже відомі координати, де зберігатимуть ракети, які існують поки що тільки на словах.
Більше того, якщо "Сармат" коли-небудь все ж зберуть, вразити державу із серйозною системою протиракетної оборони, за їх допомогою, мабуть, не вдасться. Звісно, облітати можна все, що завгодно, але коли в тебе маленька швидкість на старті, а супутники детектять навіть відкриття шлюзу шахти на сантиметр, шансів не вийти на крейсерську висоту дуже мало. Казати при цьому про багацько фіктивних цілей та якусь здатність ввести в оману ПРО навіть не будемо.
Тим паче, що взагалі невідомо, наскільки якісно проведуть службу попи, щоб Сатана-2 злетіла. Із "Востоком" у них якось не задалося. Що буде, коли ракета із вісьмома мегатоннами у тротиловому еквіваленті рване десь над Воронежом, навіть припускати не хочеться, бо ядерна хмара буде величезною.
І ще: Росіяни хочуть запустити на міжнародному авіашоу небезпечний для глядачів винищувач
Відзначимо той факт, що Путін не просто презентував ще не існуючу у реальності зброю, він із гордістю розповів про назву ракети – "Сармат". Справа у тому, що сам цей термін немає фактично ніякого стосунку до Росії. Сарматія займала територію сучасної України.
Нащадками цього народу вважали себе козаки та шляхтичі, а відтепер, судячи з усього, і Путін. Втім усі три припущення із історичної точки зору є неправильними, оскільки за походженням сармати були кочовим іранським народом. Тож Кремль фактично приватизує ще й історію України, щось там натякаючи на те, чий Крим, але реальність виявляється зовсім іншою.
Олексій Чибісов, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Непохитна рішучість: чому росіяни не залижуть рани після бою з американцями