У неділю, 7 травня, у другому турі виборів президента Франції переміг лідер руху "Вперед!" Еммануель Макрон. Розповідаємо, що треба знати про новоспеченого главу Франції.
Йому тільки 39, а він уже став наймолодшим в історії президентом Франції. У другому турі президентських виборів Еммануель Макрон отримав 65% голосів – проти 35% у Марін Ле Пен. Харизматичного Макрона уже прозвали "французьким Обамою". Чим же ж він завоював довіру мільйонів французів? Зібрали для вас найцікавіші факти.
1. Еммануель Макрон народився у місті Ам’єн в сім'ї медиків – професора неврології в Університеті Пікардії Жан-Мішеля Макрона і доктора медичних наук Франсуази Макрон-Ногес.
2. У юності Макрон мріяв стати письменником та захоплювався філософією. Він грав у шкільному театрі, а під час навчання на філософському факультеті в Інституті політичних досліджень працював асистентом одного з найвідоміших французьких філософів Поля Рікера.
3. Еммануеля взяли на роботу в банк Ротшильда – один із найбагатших банків світу, коли йому ще не було тридцяти. Попри це, "фінансовий Моцарт", як його тоді охрестила преса, без вагань залишив цю роботу та подався у державний сектор.
4. У 36 років Макрон став міністром економіки Франції (обіймав цю посаду у 2014-2016 роках) в уряді Франсуа Олланда. Головним політичним досягненням Еммануеля було ухвалення так званого "закону Макрона": "закону економічного зростання, активності і рівності шансів", який передбачав, зокрема, відкриття магазинів по неділях.
5. У квітні 2016 року Макрон створив власну політичну партію "Вперед!" ("En marche"), яку оголосив "ні правою, ні лівою". А вже в листопаді 2016-го він оголосив про свою участь у президентських виборах-2017, опублікуваши при цьому книгу-програму "Революція" ("Révolution"), яка швидко стала бестселером.
7. Ще в 2007 році Еманнуель Макрон одружився зі своєю колишньою вчителькою французької мови Бріджит Троньо, яка старша за нього на 24 роки. Спільних дітей у пари немає.
Макрон, на відміну від своїх суперників на президентських виборах, – людина без політичного шлейфу. Заснувавши свій рух, він всього за рік залучив до нього понад 270 тисяч французів, що є рекордним для політичних партій Франції. Членом руху можна стати за два кліки на сайті, абсолютно безкоштовно. А от інші партії вимагають внесків від 20 до 30 євро на рік.
При цьому Макрон позиціонує себе "поза політичними партіями". Від самого початку своєї кампанії він стверджував, що не поділяє ані ліву, ані праву ідеологію. Окрім того, йому вдалося вчасно відійти вбік від Франсуа Олланда, за правління якого він був міністром. У серпні 2016 він залишив уряд, вказуючи на "обмеження", які його нав’язували. Це дозволило йому включити риторику "антисистемності" та відмежуватися від Олланда, рейтинг якого в жовтні 2016 впав до 4%.
По-третє, його кампанія побудована у незвичному для французів "американському стилі", і зразком для нього була переможна кампанія Барака Обами. Також він вдало використав американську традицію політичного мітингу – він стояв не лише за трибуною, а і в центрі залу, перетворюючи передвиборчі зібрання на своєрідне шоу.
Акторське минуле Макрона дало йому велику перевагу – вже давно французам не доводилося бачити перед собою політика, який займається політикою зі справжнім задоволенням. До того ж, Макрон свідомо та багато працює над своїм міжнародним іміджем. Він вільно говорить кількома мовами та активно спілкується із пресою.
У своїй програмі Макрон зробив акцент на подальше дерегулювання економіки і підтримку Європейського Союзу. Відтак, його перемога означає, що проєвропейські сили в Європі не такі слабкі, як раніше здавалося.
Читайте також: Перемога Макрона на виборах у Франції: реакція світових лідерів