Наразі клінічна депресія лікується майже однаково, незалежно від того, чи відчував пацієнт її короткий час або протягом багатьох років. Однак, за даними Центру наркології і психічного здоров'я при Університеті Торонто, це, можливо, неправильний метод терапії.
За допомогою позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) вчені досліджували мозок 25 осіб з більш ніж 10-річною депресією, 25 – з менш ніж десятьма роками захворювання і контрольної групи з 30 осіб без депресії. Пацієнти з перших двох груп або не приймали ніяких ліків взагалі, або перебували на стабільній дозі ліків протягом як мінімум чотирьох тижнів до сканування (тобто вплив ніяких нових препаратів не міг перешкодити отриманню ясної картини).
І ще: Науковці розповіли, чому не варто повністю відмовлятися від алкоголю
Встановлено, що в порівнянні з тими, хто страждав на депресію менш ніж 10 років, люди, які були схильні до захворювання вже більше ніж 10 років, мали приблизно на 30 відсотків вищий рівень транслокаторного білка (TSPO) – біомаркерів запалення головного мозку, що виділяється імунними клітинами.
Велике запалення в мозку є реакцією на дегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера або Паркінсона, – говорить провідний вчений дослідження Джеф Маєр.
Хоча депресія не вважається дегенеративним захворюванням, проте, за словами Маєра, результати дослідження демонструють, що розвиток депресії відбувається за аналогією з хворобою Альцгеймера – вона проходить різні стадії, які вимагають різного підходу до лікування.
Атрофічні (дегенеративні) захворювання головного мозку – низка ендогенно-органічних захворювань: слабоумство, хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, хорея Гентінгтона, хвороба Паркінсона і деякі більш рідкісні захворювання. Вони характеризуються поступовою та неухильно прогресивною загибеллю нейронів, причини якої залишаються до кінця не розкритими.
Наразі фахівці вивчають вплив протизапальних препаратів на пацієнтів з депресивними розладами в пізній стадії.
Читайте також: Науковці здивували несподіваним відкриттям про пам'ять