Нещодавно з'явився рейтинг ТОП-150 найкращих діджеїв світу в 2017 році за версією профільного журналу DjMag, і в ньому ми побачили знайоме ім'я! Йдеться про українця Євгена Смирнова, більше відомого як Оmnia. Радіо МАКСИМУМ розпитало діджея про його музику та досягнення.
Цікаво, що Omnia вже не вперше потрапляє до авторитетних світових рейтингів. Ще в 2012 році він посів 58 місце в сотні найкращих діджеїв світу, залишивши далеко позаду таких іменитих метрів клубної музики, як Richard Durand, Paul Oakenfold, Benny Benassi і Bob Sinclair. Саме Євген Смирнов став першим представником України за весь час існування рейтингу.
Це цікаво: Я живу новим – українським етапом творчого життя. Відверте інтерв'ю з Настею Приходько
Радіо МАКСИМУМ розпитало талановитого діджея, як йому вдалося здобути світове визнання та підкорити закордонний ринок.
Отож, знайомтеся – 30-річний Євген Смирнов родом з Донецька, але зараз проживає у Києві. За останні кілька років українець підкорив не лише нашу публіку, а й закордонну. Євген не має музичної освіти, але це не завадило йому посісти 140 місце в рейтингу найкращих діджеїв світу за 2017 рік. І не найвище досягнення діджея.
– Розкажи, з чого почалося твоє захоплення музикою?
– Усе почалося в дитинстві. Електронну музику я почав слухати ще в років 10-12, і тоді зрозумів, що хочу створювати щось схоже. Я думаю, що це й стало точкою відліку.
– Відомо, що музичної освіти ти не маєш. Чи не заважає це створювати музику?
– Музична освіта у мене є, просто незакінчена. У дитинстві я приблизно 5 років вчився грати на фортепіано у музичній школі. Але, на мою думку, це не найголовніше. Освіта допомагає технічно швидше розібратися в музиці, коли ти пишеш її. Знання інструментів, гармонії тощо.
Тим не менше, я знаю багатьох музикантів, які не мають освіти, але при цьому створюють відмінну музику. Словом, я б не сказав, що музична освіта – це найголовніше, але, можливо, це допомогає зрозуміти музику загалом.
– До речі, а чому ти обрав псевдонім Оmnia? Відомо, що таку ж назву має музичний гурт, заснований в Нідерландах і Бельгії.
– З цією групою мій псевдонім геть не пов’язаний. Коли я його вибрав – вони не були надто відомі, тож, я вирішив, що таке ім’я не зайняте. Насправді це й зараз не проблема, адже ми працюємо в кардинально різних стилях, нас точно не сплутають.
У своєму псевдо не шукав якогось глибокого сенсу, а просто хотів знайти доволі коротке і красиве слово, щоб воно легко запам’ятовувалося й асоціювалося з тією музикою, яку я пишу. Спочатку мені на думку спала назва Іnsomnia – з англійської "безсоння", але це слово було дуже популярне і на той момент вже було багато проектів з таким іменем. Тому я скоротив і вийшло просто – Оmnia.
– А як з'являються ідеї для нових треків? Це завжди несподіванка чи натхнення приходить під час роботи?
– Буває і так, і так. Зазвичай, у голові народжуються якісь ідеї, починає щось звучати, і я стараюся одразу все накидати в проект. Припустимо, якщо це якась мелодія – то негайно її підібрати чи зіграти, щоб не забути. Від таких спонтанних ідей я й відштовхуюся і вже потім експериментую.
На написання треків йде кілька днів, але основну ідею ти пишеш за годину-дві. Це дає фундамент, щоб зрозуміти, чи хорошим буде трек – чи не дуже. А от спонтанні ідеї приходять, мабуть, тому, що я постійно слухаю музику і вона завжди крутиться в моїй голові.
– Скільки твого часу забирає написання музики? Чи залишається час на особисте життя та хобі?
– Раніше я весь свій час присвячував написанню музику, але останні роки я зрозумів, що немає сенсу сидіти 12 годин у день і пробувати щось робити. У результаті – я визначив свої продуктивні години, і стараюся зробити максимальну кількість роботи в цей час, а потім вже займаюся особистими справами. Загалом, на написання музики йде 4-5 годин щодня.
– Коли ти став професійним діджеєм, перейшов у "вищу лігу"?
– Діджеїнгом на професійному рівні я зайнявся у 2010 році. Спочатку об'їздив всю Україну, а потім з’явилися запрошення і з-за кордону.
– Що стало точкою відліку, завдяки якій тебе помітили за кордоном?
– Насправді я одразу старався писати таку музику, яка буде актуальною для Європи і США, тобто спрямовану саме на міжнародний ринок. Щоб про тебе почала говорити, потрібно випустити кілька треків, які стануть популярними і відомі діджеї візьмуть їх до свого репертуару. У мене було кілька таких треків. Найяскравіший, мабуть, "The Fusion" (2012). Саме після його виходу слухачі звернули на мене максимальну увагу.
– Ти працюєш суто з англійською? Чи є в тебе й україномовні треки?
– Чесно кажучи, поки що ні. Усе, що я робив, англомовне. Досі я ще не працював з нашими співаками чи виконавцями, на жаль, але у майбутньому обов’язково спробую.
– Ти маєш досвід виступів за кордоном та в Україні. Наскільки відрізняється наша публіка від іноземної?
Як на мене, у кожній країні публіка має свою "родзинку". Я можу сказати, що в Україні мені завжди приємніше виступати, бо це рідна публіка, тут, як ніде, відчувається підтримка від слухачів. У цілому, українська публіка відкрита до експериментів та дуже позитивна. Я дуже радий виступати на Батьківщині, коли випадає така нагода.
– Скільки взагалі країн світу ти вже об’їздив і де найбільше сподобалося грати?
– Країн з 50, мабуть. Основні, де можна було виступати, вже точно відвідав. Складно виділити, де найбільше сподобалося. Дуже круто в Лондоні, там я був багато разів, там дуже яскраві вечірки. Загалом, я не можу сказати, що десь краще, а десь гірше – просто всюди по-різному.
– З якими відомими музикантами ти співпрацював?
Я дуже тісно співпрацюю зі знаменитим Armin van Buuren. Він входить у трійку найкращих діджеїв планети. Саме на його лейблі я видаю свою музику. Багато років тому він підхопив мою хвилю, помітив мою музику – і вона йому сподобалася.
Допис, поширений O M N I A (@omniamusic)
У цілому, я працюю з багатьма вокалістами і музикантами зі Штатів, Канади, Великобританії. А от нещодавно я записав трек зі своїми хорошими друзями з Києва – проект називається DRYM.
– А хто із діджеїв є твоїм кумиром і водночас головним конкурентом?
– Про конкуренцію я не став би говорити. Зрозуміло, що ми – музиканти й діджеї – дивимося на те, що роблять інші, але я б не сказав, що тут є елемент конкуренції. Швидше, навпаки – класно об'єднуватися і робити щось глобальне в електронній музиці.
А от щодо кумирів – я би виділив того ж Armin van Buuren, тому що почав слухати його десь в 2004-му, а може, й раніше, коли мене ще ніхто не знав. Я просто спостерігав за тим, що він робить, і думав, як круто було б робити щось схоже. У свій час він мене дуже надихнув, я радий, що тепер маю змогу співпрацювати з ним. На додачу, Armin van Buuren – дуже відкрита людина, він гарно працює з публікою і видно, що йому справді подобається музика.
– З твого досвіду – що найважче у роботі діджея?
– Якщо діджей відомий – то в нього, швидше за все, щільний графік. Тому зміна часових поясів, подорожі – це все круто та весело, але іноді гастролі дуже "вимотують".
– Скільки тривають твої виступи?
– Я насправді не люблю дуже довгі виступи. У деяких діджеїв є така фішка – зробити довгий сет – мені ж вистачає 2-3 години, щоби показати себе з різних сторін. Я граю дуже різну музику, і стараюся лаконічно її поєднувати.
– Як часто під час виступів трапляються якісь курйози?
– Завжди щось трапляється. Слава Богу, під час моїх виступів нічого поганого не було. Максимум – на концертному майданчику вимикалося світло, але це й курйозом не назвеш. Буває, що люди вибігають на сцену, наприклад. Але я стараюся контролювати те, що відбується довкола. Плюс завжди перевіряю майданчик до виступу, аби переконатися, що все ок.
– Раніше ти заявляв, що не хочеш мати резидентство в клубі. Ще не передумав?
– Я досі не маю резидентства в жодному клубі. Вважаю, що це зобов'язує діджея до певного стилю, на додачу, ти звикаєш до вибраної публіки, а мені подобається виступати в різних країнах світу та зустрічатися там зі своїми слухачами.
Резидентство не для мене – не хочу сидіти в одному місці та грати щовихідних в одному й тому ж місці.
– Яку не електронну музику ти слухаєш у вільний час? Назви улюблених виконавців.
– Слухаю абсолютно різну музику. Коли був підлітком, то взагалі захоплювався роком. З того періоду я би виділив Oasis, а з сучасних – напевно, Coldplay.
– Чи стежиш ти за розвитком української електронної музики? Що скажеш про її стан?
– Стараюся стежити, але в першу чергу зосереджуюся на тому, що я роблю. Електронна музика в Україні розвивається – я вже говорив про DRYM, є ще класний новий виконавець Sagan – у нього круте звучання і він вже здобуває популярність у світі. Згадаю ще Miss K8, яка грає доволі важку електронну музику, але її знають у Європі.
– Є ще гурт ONUKA, хоча назвати його повністю електронним складно...
Це справді унікальний проект. Ти правильно відзначила, що гурт напівелектронний. Вони класно поєднують й електронну музику, і справжні українські мотиви. Молодці, люблю їхні треки.
– Відомо, що ти вже не вперше потрапляєш у список найкращих діджеїв світу. Розкажи, за якими критеріями складають такі рейтинги та поділися своїми досягненнями.
– Для мене важливе не так місце у рейтингу, як сама підтримка людей. У такі моменти я розумію, що моя музика подобається іншим.
Наскільки я знаю, для складання світового рейтингу проводять велике опитування. Цьогоріч проголосували понад мільйон людей. Якщо підрахувати – то навіть 140 місце має доволі багато голосів. Я дуже вдячний своїм шанувальникам за підтримку!
– У тебе справді солідна армія фанів, це видно по соцмережах. Який найприкольніший подарунок отримував від шанувальників?
– У соцмережах я стараюся підтримувати зв'язок зі своїми шанувальниками, хоча, звісно, відповідати всім не виходить. Коли виступаю десь – мені часто дарують прикольні малюнки, фотки, місцеві сувеніри. Це завжди дуже приємно.
– Якщо не секрет: чи добре заробляють діджеї в Україні?
– Якщо є голова на плечах – можна заробляти. Байдуже, діджей ти чи ні, в Україні – чи за кордоном. Просто ти або вмієш заробляти, або чекаєш манни небесної. Якщо брати конкретно діджея – то все залежить від його рівня.
Якщо діджей крутий, то йому і в Україні готові добре заплатити. Але для того, щоб стати крутим, треба витратити роки. Ціна гонорару залежить від того, скільки людей зірка може зібрати на танцполі. А зберуться люди тоді, коли в діджея є певні досягнення.
– У тебе багато фанів за кордоном, та й заробітки там вищі. Чому залишаєшся в Україні?
– У мене є думка, щоб спробувати пожити деінде. Але поки що я комфортно почуваюся і в Києві, тому переїзд найближчим часом не планую.
– Що б ти порадив діджеям-початківцям?
У першу чергу, початківцям треба займатися написання власної музики. Важливо знайти свій стиль, фішку, що стане візитівкою діджея. Добивається успіху той, хто знаходить свою "родзинку". Загалом, це дуже велика праця. Головне вірити в свою мрію, бачити конкретну ціль.
Як приклад: коли я починав цим займатися – я мріяв виступити перед величезною публікою зі своєю музикою. І я це зробив.
– Радіо МАКСИМУМ – це радіо твого успіху. Розкажи, чим для тебе є успіх та як його досягнути.
– Можливо, хтось і вважає мої досягнення успіхом, але для мене це ще не межа. Справжнім успіхом було б зробити значно більше, аніж я встиг, тому я й продовжую розвиватися.
– Насамкінець поділися творчими планами. Чим потішиш нас найближчим часом?
– Зараз я працюю над новою музикою. Хочу записати невеликий альбом, у якому буде 4-5 треків. Вони будуть об'єднані певною тематикою, але деталей розкривати не буду поки що ;) Обіцяю оригінальне звучання ;) Реліз запланований на початок наступного року. Не пропустіть!
Розмовляла Тетяна Русінкевич, Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: 10 українських зірок, які принципово не виступають у Росії