Грецію щороку відвідує 16,5 мільйонів туристів, що більше за кількість місцевого населення. Нинішня Греція – це досконале поєднання античної, візантійської та османської культур.
Радіо 24 зібрало найцікавіші місця, які варто відвідати в Греції.
Афіни – одне з найдревніших міст Європи, де нині проживає більше третини греків – близько 4 млн осіб. Афіни великі за площею, бо житлові будівлі тут переважно не вищі 5-го поверху. Зазвичай вони білого чи бежевого кольору з просторими балконами. Саме їм греки присвячують особливу увагу, прикрашаючи вазонами й миловидними столиками. Вони досі традиційно проводять вечори з сім’єю на балконі чи під лимонним деревом у внутрішньому дворику.
Вузькими вулицями ганяють малогабаритні автомобілі, особливо популярні Smart і мопеди. Дорогі та великі машини – тут велика рідкість, адже за них треба платити високі податки. Керують греки емоційно і можуть розкричатись із вікна до іншого водія. Авто на ніч спокійно залишають на тротуарах під будинком. Так само припарковують свої мопеди під кафе без замків і ланцюгів навколо дерева. І можна бути певним – ніхто їх не вкраде.
Громадський транспорт в Афінах зручний і доступний. За один квиток можна проїхатися усіма його видами. Тут платять не за кількість проїздів, а за час. Квиток у кіосках коштує 1,20 євро на 70 хв. Також існує вигідна система проїзних. Наприклад, за 10 євро можна їздити 5 діб. Квиток треба закомпостувати на зупинці трамвая, у метро чи в самому автобусі. Ніхто у транспорті за цим не стежить, а контролери не часто навідуються до перевізників, хоча штраф за недійсний квиток – 72 євро.
Навіть в афінському метро нема ніяких парапетів і кабінок із суворими працівницями, які стежать, чи кинув ти жетон до автомату. Першу його лінію відкрили ще 1869 року, яке є другим у світі після лондонського. Під час будівництва метро знайшли багато археологічних експонатів. У переходах кількох станцій діє експозиція з античних амфор, колон, статуй та навіть фрагменти древнього водопроводу.
Навіть у не туристичний сезон і в дощ на скелястому Акропольському пагорбі – завжди великий натовп туристів усіх рас і національностей. Вхід сюди коштує 12 євро. У кілька днів на рік та в кожну неділю з листопада по квітень – безкоштовно.
Посеред Акрополю височіє головний храм – Парфенон, присвячений богині Афіні. Він стоїть тут уже більше, ніж 2,5 тисячі років. Проте у 17 столітті Парфенон розгромили гарматами під час війни венеціанців із турками.
Навколо пагорбу розмістився маленький історичний район Анафіотика, який звели у 19 столітті переселенці з острова Анафі. Його крихітні побілені вулички звиваються зверху-вниз, утворюючи нехитрі лабіринти. У них щоразу натрапляєш на чиїсь кольорові двері чи великі вазони і амфори з квітами.
Спускаючись із Анафіотики, непомітно переходиш у ще один історичний квартал Плаку. Він зберіг своє старе планування вулиць, а багато будинків стоять на античних руїнах ще від 17-18 століть. Тут майже скрізь таверни та кафе із терасами. Саме у Плаці найкраще перепочити на обід, сховавшись від спеки і гамору.
Варто скуштувати національну страву сувлакі: шашлик із курятини чи свинини, яку смажать на грилі разом із овочами. На тарілці до нього додають картоплю фрі, овочі, місцевий хліб піту та соус тцацикі з йогурту, часнику та огірка. Коштують сувлакі від 7 – 10 євро. А до страви можна замовити графин (500 мл) домашнього грецького вина за 3-4 євро.
На площі Синтагма перед Парламентом щогодини відбувається зміна варти грецьких гвардійців евзонів. Цей ритуал символізує кілька століть окупації країни Османською імперією.
Чоловіки одягнені у білі панчохи, бежевий костюм зі спідницею та дерев’яні сабо на ногах із бомбонами. На голові у них головний убір імперії – червона феска, що символізує кров, яку пролили борці за незалежність Греції. 400 складок на спідниці – це стільки ж років турецького тут панування. А таке взуття носили грецькі партизани.
Ритуал відбувається за чітко визначеними правилами. Перед скульптурою Невідомого солдата гвардійці повільно прямують один одному назустріч, високо піднімаючи ногу, потім опускаючи її на землю, стукають носком своїх сабо об мармур. Рухаються вони повільно і симетрично, тримаючи на лівому плечі масивний карабін.
За 1,5 год на поромі з афінського порту Піреас можна добратися до острова Егіна. Загалом у Греції більше 2 тисяч островів, лише 170 з яких заселені.
На Егіну відпочивати приїжджають, власне, самі афіняни, які тримають там, так би мовити, дачі. Щороку у вересні тут проходить фестиваль фісташок, де кілограм коштує від 10 євро. Фісташкові дерева ростуть у приватних садибах, як в українців яблуні. Тут ідеальний мікроклімат для цих рослин, тому егінські фісташки є одним з основних національних продуктів Греції, і особливо цінуються на європейських ринках.
Найпопулярніший пляж тут у місті Агіа Маріна. Він розташований на іншому кінці острова від порту. Проте до нього можна дібратися на автобусі менше, ніж за годину. Тут особливо варто скуштувати страви з риби, наприклад, смажену на грилі дораду.
За кілька кілометрів від міста розташовані руїни храму Афайї, збудованого 500 року до н. е. Вхід до нього коштує 5 євро, і тут зовсім мало відвідувачів, порівняно з Афінським акрополем. Крім того, храм стоїть на пагорбі, з якого чудовий краєвид на море.
80% Греції займають гори. За 355 км на північ від Афін розташований геологічний феномен – низка скель Фессалії. Зі столиці сюди краще добиратися на потязі, який їде 6 годин до міста Кастракі. Квиток коштує 18 євро.
Ще 60 млн років тому тут було дно моря. Але з часом під дією різних геологічних процесів із нього постали кам’яні стовпи. З 11 століття перші аскети почали облаштовувати тут для себе печери між скелями. Згодом, коли під час Османської окупації тут ставало все більш небезпечно, ченці поступово підіймалися вище й вище. Так, вони осіли на вершинах скель і з часом перетворили їх на могутню общину із цілим комплексом православних монастирів.
У той час саме в Метеорі намагалися зберегти залишки традицій. Вона стала не лише релігійним, але й творчим і науковим центром країни. Дослідники вважають, що без цієї роботи у монастирях еллінська культура могла лишити лише тьмяний слід у сучасній Греції, бо її затьмарила б турецька.
Із понад 20 монастирів сьогодні відновили лише 6. Тільки один із них жіночий. 1988 року Метеору занесли до Каталогу пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО. Нині між монастирями курсують вщент заповнені автобуси іноземних туристів чи паломників. Вони відкриті для відвідувачів щодня у визначені години. Але чоловіків не пустять туди у шортах, а жінці варто одягнути спідницю нижче колін та прикрити плечі.
Також до кожного з них ведуть піші стежки і трекінгові маршрути. Ними можна натрапити на невеликі закинуті храми чи каплиці. У лісах між скелями існує свій мікроклімат, де значно вологіше, ніж у долині. Стежками впевнено курсують черепахи, як їжаки в Україні. А поміж дерев бігають чорні білки. Скелі розміщені поряд одна біля одної, тому відвідати усі монастирі реально за день-два.
Зі скель відкривається чудовий краєвид на простору долину і гори удалині. Біля самого їхнього підніжжя видніється червона черепиця дахів будинків Кастракі. Навіть у не туристичний сезон тут більше мандрівників, ніж місцевих. У місті безліч таверн і ресторанів із виглядом на скелі. Ціни на їжу та сувеніри такі ж, як у Афінах. Значно дешевше зупинятися тут у кемпінгах. Можна зі своїм наметом або ж зручніше орендувати трейлер за 20 євро на добу. У вартість проживання входить також душ та кухня із газовими балонами.
Читайте також: Відпочинок за копійки: найдешевші екзотичні країни
Автор: Ольга Богачевська