Спілкування люблячого батька зі своєю дитиною, особливо маленькою, часто можна звести до трьох фраз: "Так", "Тобі можна все" та "Люблю тебе".
Малюки швидко розуміють, як можна впливати на батьків. Як вчасно помітити, що дитина збирається "сісти вам на шию", розповість Радіо МАКСИМУМ з посиланням на UA Press.
Читайте також: Крах гарантований: 7 заборонених фраз під час першого знайомства
У взаєминах між батьками й дітьми важливо дотримуватися балансу, який допоможуть знайти слова "твоє", "моє" та "наше". Це правило стосується не лише особистих речей, а й планів та спілкування. Якщо ви втомлені після роботи, почуваєтеся зле чи мрієте про спокійний вечір із книжкою, не поспішайте одразу виконувати дитячі бажання, почувши фразу "але ж я хочу".
Спробуйте знайти компроміс. Спершу нехай дитина подбає про вас, а потім можна разом піти вигулювати собаку. Пам’ятайте: ваші власні бажання також мають значення, навіть якщо ви стали батьком.
Гіпервідповідальність батьків часто стає причиною безвідповідальності дитини. Хоч вам здається, що допомагаючи їй у всьому, ви робите добро, насправді ви ризикуєте виховати ледачу людину. Направляйте дитину, підказуйте, але не виконуйте роботу замість неї. Інакше одного дня почуєте: "Це ти винна, що я отримала двійку". І сперечатися буде марно, якщо домашнє завдання робили ви. Не відкладайте зміни – дійте, поки ще не пізно.
Батьки, які багато працюють, часто намагаються компенсувати нестачу уваги подарунками. За вивчений урок – нова іграшка, за хороші оцінки в кінці року – велосипед чи подорож. У підсумку дитина втрачає інші стимули, окрім матеріальних. Істерики в магазині через відсутність бажаної покупки стають звичними. Варто знайти заняття, яке зацікавить дитину саме собою, а не заради бонусів. Головне – не дозволяти дитині бачити у вас лише "скарбничку".
Діти можуть маніпулювати вами / Фото freepik
Не намагайтеся вирішувати всі проблеми дитини за неї. Дитячі конфлікти – це ті самі життєві ситуації, тільки в меншому масштабі, і їх розв’язання – важлива підготовка до дорослого життя. Якщо почули: "Мамо, виріши! Мамо, допоможи", зупиніться і подумайте. Ви виховуєте дорослу, самостійну людину, а не інфантильну особу. Не поспішайте втручатися у конфлікти з учителем чи сварки з однокласниками. Спостерігайте, як дитина впорається сама, і допоможіть лише порадою, якщо це справді необхідно.
Іноді батьки прагнуть виховати у своїх дітях власну "копію". Якщо дитина не показує видатних досягнень у спорті, не перемагає в олімпіадах чи не демонструє таланту, батьки можуть сердитися і казати: "У твоєму віці я вже зробив те і те". Через це дитина почувається неповноцінною і згодом узагалі втрачає мотивацію. Її відповідь на будь-яке зауваження стає: "Це ж ти так хочеш, а не я". Тож звертайте увагу на те, що справді цікаво саме вашій дитині, а не вам.
Це цікаво: Чому жінкам подобаються чоловіки з бородою
Список таких фраз-попереджень для батьків можна продовжувати довго. Однак найголовніше – не просто придушувати дитячу апатію, агресію чи лінь, а щоразу з’ясовувати, звідки вони беруться.