Мама двох дітей, а також фотограф-любитель з України Людмила Овчар підкорила Instagram своїми дивовижними знімками рідного села. Надихайтеся чарівною природою та унікальними історіями!
Як розповіла фотограф, практично всі знімки зроблені на iPhone 6.
"Найкраще мені "фотографується" вдома, на природі. Коли я приїжджаю в село, де виросла, то картинки в голові самі з'являються, я тільки записую в блокнот ідеї, щоб не забути. У тому будинку живе, можна сказати, 5 поколінь: доживав мій прадід і зараз для моїх дітей там теж рідний дім (хоча він у них не один). І я дуже ціную, що у нас є таке сімейне гніздо, де багато старих речей, які просто гріх не сфотографувати і не показати людям", – поділилася Людмила.
Good morning! Ми встаємо рано, біля 7-ї, але всі ранкові процедури у нас тривають довго: чищення зубів, одягання, снідання .... Як подивлюсь на сторінки інших мам, які вони завжди гарні, причесані, нафарбовані, по 3 пости на день з довжелезними текстами .... то мені здається, що я одна нічого не встигаю і взагалі не організована.... Але потім згадую фразу "хто пізнав цей світ, той нікуди не поспішає" і кажу собі стоп, не метушитись, розслабитись і насолоджуватись часом, поки діти малі," спокойствие, только спокойствие" ))) . . . #SashuniaKozak #діти #mykids #cameramama #slowlife #provinciallife #uablog #ukraine_blog #ukraine_vsco #ukraine_insta #ukraine_recommends #ukrainegram #igukraine #instagramua #foto_ukraine #vscoukraine #transfer_vision #вікно
Допис, поширений Liudmyla Ovchar (@luovchar) Лют 3, 2017 о 1:24 PST
Це в мене стара книжечка, 1930 року видання, Львів. Омельян Терлецький "Вплив природи на історію України". Книжка з печатокою "Читальня Просвіти в Майдані Горішнім" (в нашому селі, тобто). Недавно прочитала, хочеться про неї написати у двох словах. Насправді розташування країни на мапі світу має величезне значення і нам з ним повезло і не дуже ) Автор пише, що для незалежності країни є дуже важливі природні кордони. Для України такими мають бути Карпати, Чорне море, і, що мене трохи збентежило)) ... Кавказ і Каспійське море ... Але ж там живуть свої корінні народи... Про наш супер родючий чорнозем: по-перше, це добре, але через це люди не мали потреби в організації суспільства, як в Стародавній Греції, Єгипті чи Венеції, все для життя було дуже легко доступне, земля родила більше, ніж треба. По-друге, сусідам дуже хотілося заволодіти цією родючою землею ... Ну і звичайно степ - найнесприятливіше, в історії України. Загалом дуже цікава праця, усім рекомендую. Стає зрозуміліше, наприклад, чому європейці живуть краще за нас, бо люди на тих землях жили в сприятливіших умовах для розвитку. . . . #slowlife #provinciallife #uablog #ukraine_blog #ukraine_vsco #ukraine_insta #ukraine_recommends #ukrainegram #igukraine #instagramua #foto_ukraine #vscoukraine #tv_stilllife #still_life_gallery #stilllifegallery
Допис, поширений Liudmyla Ovchar (@luovchar) Лют 4, 2017 о 4:02 PST
Я виросла в селі і скільки себе пам'ятаю, весь час ми з братом були задіяні в господарці. Якщо це не город, то носити дрова, промітати сніг, допомогти в стайні. Літом я рахувала дні, які були вільні від збирання жуку, поливання розсади, полення бур'яну чи поля. Їх було мало, але вони були! Це був кінець липня і початок серпня, а в серпні починалося друге сіно, а потім осінь і знову город)) В травні мої ліцейські, в потім університетські однокурсники обговорювали, хто куди поїде на море, а я знала, що мене вдома чекає зелене поле, але засмага завжди була гарантована Я дивилась тоді ці всі американські серіали, контраст ще той був, і думала, що жити в селі це прокляття! )) Що я ніколи-ніколи не буду сама щось садити)) А тепер у мене є смілива мрія про ферму, виготовляти сир, вино, мед... щось таке і залучати до робочого процесу дітей Ну, звичайно уже не так, як нас, важкі 90-ті позаду . . . #slowlife #provinciallife #uablog #ukraine_blog #ukraine_vsco #ukraine_insta #ukraine_recommends #ukrainegram #igukraine #instagramua #foto_ukraine #vscoukraine
Допис, поширений Liudmyla Ovchar (@luovchar) Лют 23, 2017 о 3:51 PST
Зараз мої фото – це композиції з раритетними речами, мій дід, старі сусіди і мої діти. Якщо дорослих треба просити позувати, то з дітьми треба просто ловити момент. Замурзані діти, простий побут, природа – дуже невимушено і гармонійно виглядає, я просто насолоджуюся, коли дивлюся на це, і фотографую, – ділиться Людмила.
У мене сьогодні свято! Знайшла нарешті записаний, продиктований дідом по пам'яті родовід, починаючи з його прадіда (який родився на початку ХІХ ст) з усіма його дочками, хто в яке село вийшов заміж і за кого! Шукала 2 роки! Засунула в папку з польськими анекдотами, ну це ж треба .... • Дідо мій вже досить погано чує, знову все випитати, було б складно. • З нагоди свята, ділюся з вами нашим найстарішим родинним фото, зробленим ще за Польщі (але не пізніше 1925 року). Так склалося, що найбільше я знаю, саме по вітці діда Михайла, маминого тата. Інші родичі досить швидко померли. А по татовій лінії то взагалі - він сам загинув у 30 років. Так, що знаємо, лише про дідових. • Всі знимки родичів, дідів, бабів він береже, як зіницю ока, перекладає їх, розглядає, мені все віддає під суворим контролем. А коли я сама тишком-нишком, витягую його коробку з фотографіями, він якось дізнається, ну як?!♀️ • На фото в центрі мій прапрадід Михайло, жінка з дитиною - прабаба Марія (мама мого діда). • #slowlife #provinciallife #uablog #ukraine_blog #ukraine_vsco #ukraine_insta #ukraine_recommends #ukrainegram #oldphoto
Допис, поширений Liudmyla Ovchar (@luovchar) Кві 25, 2017 о 11:46 PDT
На бажання почати фотографувати, за словами Людмили, вплинула поява на світ дітей.
Дала Сашкові погратися булавою і він мені сказав, що тепер фотографуватися буде тільки з нею . На фото шпараґус, про який я раніше писала, що є у нас вазон, старший за мою маму (>60 років). Його кожного року на свята обривають, мама завжди дає гілочки сусідам, словом, всім хто просить (у нас цією зеленню прикрашають і великодні кошики, і вельон молодої, і багато всього). І засихав майже повністю декілька разів, але живе ще й досі! Кажу мамі, що треба його в щось гарніше пересадити, "родинне дерево" все-таки . На фото ще наш старий креденс, теж >60 років, ручна робота. Мрію його реставрувати. Креденс для посуду, взагалі-то, але мій дідо заклав його своїми книгами і деталями до телевізорів )) . Гарної неділі! . . . #SashuniaKozak #slowlife #provinciallife #uablog #ukraine_blog #ukraine_vsco #ukraine_insta #ukraine_recommends #ukrainegram #igukraine #foto_ukraine #myboy #babymodel #mykids #cameramama
Допис, поширений Liudmyla Ovchar (@luovchar) Бер 26, 2017 о 3:48 PDT
З дітьми сповільнюється темп життя, можна спокійно на все подивитися, переосмислити. Діти нас багато чому вчать, не знаю, хто кого більше – дорослі дітей або діти дорослих? Діти, чоловік, а також Іnstagram мені допомагають рухатися в правильному напрямку, – зізналася фотограф.
Читайте також: 10 сторінок Instagram, на які варто негайно підписатися