Багато людей відчувають дискомфорт або навіть сильну тривогу, коли залишаються вдома самі. Психіатри пояснюють: це не примха і не слабкість, а природна реакція мозку, яка має свої причини та механізми.
Страх самотності – тема, про яку рідко говорять відкрито. Зовні це може виглядати як звичайне хвилювання, але всередині людина переживає цілу хвилю напруги, фізичних симптомів і нав’язливих думок. Фахівці пояснюють, що такий стан формується поступово і може закріплюватися роками, якщо не розуміти, що саме відбувається з психікою. Про це пише Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Зелена газета.
Це цікаво: 7 модних та шкідливих порад із психології: чому тренди саморозвитку іноді руйнують життя
Коли людина залишається наодинці, мозок інколи сприймає це як потенційну небезпеку. Активується система тривоги, яка відповідає за реакцію "бий або тікай".
У цей момент можуть з’являтися:
• пришвидшене серцебиття;
• напруження у тілі;
• відчуття, що ось-ось станеться щось погане;
• сильна потреба знайти підтримку або бути поруч із кимось.
Хоча реальної загрози немає, організм реагує так, ніби вона існує.
Часто люди намагаються уникати ситуацій, які викликають страх. Наприклад, просять когось залишитися поруч, їдуть до родичів або відкладають справи, щоб не бути наодинці.
Це справді зменшує тривогу – але лише на короткий час. Мозок запам’ятовує: "я уникнув – і стало легше". Так формується так зване негативне підкріплення, і страх поступово лише посилюється.
З часом людині стає дедалі важче залишатися самій навіть ненадовго.
Психологи і психіатри часто радять метод поступового наближення. Його суть проста: не уникати ситуації повністю, а звикати до неї маленькими кроками.
Наприклад:
• спочатку залишатися самому на годину;
• через кілька днів – на дві;
• поступово збільшувати час.
Важливо не переривати цей процес у момент піку тривоги. Коли людина витримує його і переконується, що нічого страшного не сталося, мозок формує новий досвід безпеки.
Іноді страх може бути настільки сильним, що заважає нормальному життю. Особливо варто звернутися до фахівця, якщо:
• виникають панічні атаки;
• порушується сон;
• з’являється сильне виснаження;
• людина починає уникати не лише самотності, а й інших ситуацій.
У таких випадках може допомогти психотерапія, а інколи – тимчасова медикаментозна підтримка.
Також дізнайтеся, чому ми боїмося нового.