Йоль – це стародавнє свято германських народів, пов'язане із зимовим сонцестоянням. У сучасних скандинавських та англомовних країнах Йоль злився з християнським Різдвом та став синонімом його назви.
Йоль – це найтемніша ніч року, коли старе сонце помирало і народжувалося нове, а силам темряви і хаосу була дарована сила і воля творити мерву. У новому матеріалі Радіо Максимум розповідає більше про історію свята 21 грудня.
До слова Красивий манікюр на грудень 2025: відтінки, що "зігрівають" зимові образи
Йоль – одне з 8 свят вікканського Колеса року. Вони пов’язані з сонцестояннями та рівноденнями, називаються малими шабашами, а статичні дати – великими шабашами.
Корені свята Йоль лежать у давній історії північногерманських народів та походять із легенд про Дике Полювання, вшанування верховного бога Одіна та частково із англосаксонського свята "Материнської ночі". В основі Йоля – відзначення зимового сонцестояння, як частини народного календаря.
Назва свята походить із давньоанглійського ġéol (ġéohol) як назви 12-денного свята на честь зимового сонцестояння – період між місяцями geola "грудень" та giuli "січень" – та має багату етимологію, пов'язану із сучасними різдвяними традиціями.
У сучасних областях розселення германських народів та деяких інших північноєвропейських країнах "йоль" ("юль") означає сезон святкування Різдва, наприклад: Jul – Швеція, Данія і Норвегія (в останній також Jol), Jól – Ісландія і Фарерські острови, Joulu – Фінляндія, Joelfest – фризи, Joelfeest – голландці, jõulud – естонці.
Проте, незважаючи на спільне ім'я та походження свята, його традиції суттєво відрізняються в різних країнах та народів.
Християнська інтерпретація викорінила Йоль, нині атрибутика та термінологія свята майже повністю заміщені Різдвом. Хоча більшість його нинішніх атрибутів прийшли до нас із темних століть. А іменини у цей день, 21 грудня, відзначають Леонтій, Михайло, Микита, Петро, Сергій, Уляна, Юліана.
І ще Грудень із "золотими днями": астрологи виділили дати, що приносять успіх і нові можливості