Гурт ONUKA представив свою нову відеороботу. У ній кожен міг побачити не одну Нату Жижченко, а відразу кілька її клонів. Сама ж композиція, традиційно, пронизана соціальним меседжем.
Трек GUMA, який увійшов до нового альбому KOLIR, присвячений байдужості суспільства щодо людей з обмеженими можливостями. Дивіться кліп ONUKA, який однозначно знайде відгук у вашому серці!
Це цікаво: Jerry Heil та KALUSH борються з водною стихією у відеороботі Хвилі
Композицією, в основу якої ліг звук, що підказує незрячим, де розташований вхід у метрополітен на станції метро "Славутич" у Києві, ONUKA прагне продемонструвати незахищеність цієї верстви населення у нашій країні.
"Не чую, не бачу, не говорю" – три дії у лейтмотиві GUMA, які повністю описують реалії часу, у який ми живемо, – часу, сповненого байдужості, неуважності й апатії. Особливо вони стосуються людей з обмеженим можливостями – незрячих і нечуючих, які страждають від цієї індиферентності.
ONUKA – GUMA, дивіться потужну відеороботу гурту:
"Якщо брати слова треку: "Покидаю мережу, перетинаю межу", то це своєрідна алюзія на віртуальну мережу чи будь-яку систему, – розповідає Ната Жижченко, лідерка ONUKA. – Люди з обмеженими можливостями не вписані у соціальні механізми, вони ніяк не захищені, їхні права не беруть до уваги. Водночас багато хто з нас є заручником якихось установок і закономірностей, що їх варто позбуватися".
Ідея кліпу належить Євгену Філатову. За його словами, в основі кліпу лежать класичні антиутопічні сюжети.
"GUMA – це історія про боротьбу індивідуума з системою і про опір людства процесам автоматизації, – говорить Євген Філатов. – У контекст відео можна сміливо включити і проблеми сучасного суспільства: залежність від віртуального простору, вплив соціальних мереж, культуру скасування, надмірне споживання й виробництво".
На окрему увагу заслуговує й естетична складова відео GUMA. Як і кліпи ZENIT та TIME, GUMA був створений у творчій колаборації Нати Жижченко, Євгена Філатова та Лесі Патоки. Євген і Ната – прихильники таких архітектурних течій, як радянський конструктивізм і модернізм. Саме тому нове відео знімали у будівлях, які є еталонними прикладами цих напрямів, як-от бібліотека КПІ чи готель "Салют".
"Це не ода радянській епосі, – зазначає Ната Жижченко. – Це про красу архітектурної думки".
Водночас автор відео знаходить у цих будівлях той самий дух контролю, ієрархії та системності.
"Потрапляючи всередину цих місць, ти можеш перенестися у часі", – додає Євген Філатов.
Важко переоцінити й роботу Лесі Патоки. Для відео GUMA вона разом із командою знову працювала у техніці апсайклінгу. Проте у цьому кліпі вони з Натою вирішили відійти від знакової естетики мінімалізму й футуризму, з якою зазвичай працюють. Натомість вони вивели "радянський мінімалізм": конкретні лінії, простота силуетів, але значно ширша кольорова гама, яка не притаманна образам лідерки гурту.
Усі речі для створення костюмів були зібрані на секонд-хендах, барахолках та у костюмерних цехах. Образи підв'язувалися під локації за кольоровою палітрою інтер'єрів, щоб вони резонували або, навпаки, грали на контрасті.
"Саме тому кадр заворожує око, – пояснює Леся Патока. – Відео GUMA в результаті стало поза часом, адже, переглядаючи його, важко зрозуміти, в яку епоху воно було зняте. Це висока планка, коли ти можеш зняти роботу, яка не демонструє сучасні тренди, а цитує вічне. Адже тенденції минають, а мистецтво залишається назавжди".
Пісня GUMA однозначно заслуговує на те, щоб потрапити до вашого плейлиста. А відеороботу на неї ми рекомендуємо поширювати між друзів, щоб якомога більше з них мали можливість насолодитися нею!
Читайте також: QARPA – Баби круті чуваки: дивіться кліп на круту пісню Ірени Карпи