Суддя шоу "Топ-модель по-українськи" Соня Плакидюк поділилась з шанувальниками відповідями на найгостріші питання: про свої форми, невдалі побачення та те, як вчилась фотографувати.
Фешн-фотограф та експерт "Топ-моделі по-українськи" Соня Плакидюк вирішила влаштувати на своєму акаунті в Instagram активне обговорення, дозволивши фанатам ставити будь-які питання, на які вона відповість. Відтак, руда красуня назвала свої параметри, розповіла про те, хто її навчав фотографії, а також про найгірші побачення у житті.
І ще: Суддя "Топ-модель по-українськи" відповіла на найгостріші питання
Відповідь на це питання дуже проста і бахвальна, але це я сама себе навчила, правда. Я – 100% самоучка. Мій жадібний інтерес до фотографії збігся з початком ери інтернету в нашій країні, тому я постійно шукала там ресурс для самонавчання.
І мені досі трішки образливо від того, що мій професійний розвиток міг значно пришвидшитись, якби я пішла на воркшоп якого-небудь гуру fashion-фотографії та завалила його питаннями. Але! У далекому 2005 році зі мною на просторах Батьківщини такого трапитись не могло. На той час єдиним угрупуванням для тих, хто хоче навчитись фотомистецтво, був ряд доволі містечкових "фотошкіл", Я сходила на пару занять з подругами і скажу вам чесно: краще б я купила собі чобітки. У мене є дуже велика розповідь на тему самонавчання та самостановлення, але це частина мого майбутнього майстеркласу.
Моє найгірше побачення тривало рівно 4 зміни страв, поки мій кавалер, який запросив Вашу покірну слугу на свій день народження в дуже вузькому колі, поглинав за щоки перше, друге, два десерти та пляшечку шампанського за своє здоров'ячко. Наприкінці цього світського заходу виявилось, що весь рахунок маю оплатити я, адже у пупсика свято, а він вибрав мене єдиною щасливицею побачити це щорічне природне явище.
Сказати, що я офігіла – нічого не сказати. Пам'ятаю, сміялась, залишила гроші за свій салат та каву і пішла додому, якомога далі від такого скарбу...
Перше, що я зазвичай чую від незнайомих людей, які побачили мене після телевізора: "ой, а Ви така тендітна, виявляється!". І на цих словах я розумію, що людина очікувала побачити щонайменше маленького слоника, а щонайбільше – мамонта у капелюсі та корсеті. Так, друзі, телевізор дуже повнить. А невигідний ракурс і зовсім робить контрольний в голову.
Всі оператори на ТМПУ знають: якщо Соня на майданчику – очікуй жарт про те, що найжирнішого експерта садимо якомога далі від зони, "яка повнить", ширококутного об'єктива, який показує загальні плани.
Ну і факт залишається фактом: я ніколи не була дюймовочкою. Із ростом 180 см це в принципі нереальна вигадка, тому друзям я задирливо рекламую себе як "Ольга Кобилянська". Щодо точних параметрів – це швидше до моєї швачки, я давно вже орієнтуюсь на дзеркало та самопочуття і зважуюсь тільки перед наркозом, – я добре пам'ятаю часи, коли ставала на ваги кожні три години і кожні 200 грамів були трагедією та приводом для сліз.
Мій розмір одягу – 12/14 (М/L) британський, для когось це багато, але для мого зросту я вважаю доволі симпатичним. Розмір взуття – 40/41, при цьому у мене малесенькі вишукані ручки, і я постійно жартую про "некомплект": десь у світі ходить дівчина з невеличкими ступнями та величезними ручками, які мали бути у мене.
У мене дуже вузька талія, довжелезні ноги, високі груди, тонкі щиколотки та маленькі дівчачі плечики, це щодо радості. Стегна, які не худнуть, пухкенькі ручки та плоский зад, – це щодо горя.
Впевнена, якщо кожна дівчина чесно визнає себе у списку всіх плюсів та мінусів своїх фігур (вони є у всіх, навіть у моделей не завжди 100% ідеально пропорційне тіло), трішки заглибиться у таїнство пропорцій та поекспериментує зі стилем, то вдало себе подати не складе зусиль.
Читайте також: Соня Плакидюк розбурхала фанатів осіннім фото