Слова батьків формують внутрішній голос дитини на все життя. Те, що дорослим здається дрібницею або способом виховання, для малюка може стати джерелом страхів, тривожності й заниженої самооцінки.
У кожній родині трапляються моменти втоми, злості чи безсилля, коли слова зриваються швидше, ніж думки. Проте для дитини фрази мами чи тата – це не просто звуки, а орієнтири того, якою вона є і чи заслуговує на любов. Саме тому психологи закликають уважно ставитися до того, що і як ми говоримо дітям у моменти емоційного напруження. Про це пише Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Сільський Господар.
Це цікаво: 7 речей, які роблять хороші батьки: вчені пояснили, як виростити щасливу дитину
Ці слова формують у дитини страх бути собою. Вона починає боятися помилок, намагається догоджати будь-якою ціною і виростає з відчуттям, що любов потрібно заслужити.
Коли дитина переживає сильні емоції, така фраза не заспокоює, а знецінює її почуття. Вона сприймається як заборона відчувати і виражати емоції.
У стані стресу дитина не може контролювати голос, слова чи сльози. Вимога «говорити нормально» лише посилює напругу й тривогу.
Насправді проблема часто не в ліні, а у втомі, страху помилитися або відсутності навичок. Така фраза формує в дитини негативний образ себе.
Заборона на сльози вчить дитину пригнічувати емоції. Згодом це може перерости у тривожність, психосоматичні проблеми й труднощі з вираженням почуттів.
Це викликає в дитини почуття провини замість вдячності. Малюк починає вірити, що він – тягар для дорослих.
Фраза різко відштовхує дитину від світу дорослих і руйнує довіру. Краще пояснити, чому певні теми зараз не для неї.
Відсутність пояснень руйнує відчуття безпеки й логіки. Дитина вчиться сліпо підкорятися або, навпаки, чинити спротив.
Психологи наголошують: слова дорослих формують самооцінку, рівень тривожності та здатність до здорових стосунків у майбутньому. Постійне приниження, знецінення або емоційні заборони закладають фундамент для депресій, страхів і залежностей у дорослому віці.
Замість заборон і ярликів фахівці радять описувати почуття дитини та давати підтримку:
"Я бачу, що тобі важко", "Ти засмутився – це нормально", "Давай разом подумаємо, що робити далі".
Такі слова не лише заспокоюють, а й навчають дитину розуміти себе та свої емоції.
Також дізнайтеся про 5 ознак, що дитині бракує вашої уваги.