Щодня, за будь-яких умов метеоролога чекає робота – 8 разів відправити метеотелеграми, виміряти висоту снігового покриву, зняти дані з мареографа, який слідкує за припливно-відпливними процесами, зібрати показники опадів, зафіксувати всі незвичайні явища, але й це ще не все.
Найважливіше – зібрати всі погодні характеристики за кожні 3 години доби, зокрема, температуру повітря та води, силу й напрямок вітру, повідомляє Національний антарктичний науковий центр у Facebook.
Читайте також: Реактивні пінгвіни – українські полярники отримали нові шеврони
Ось яке цікаве й насичене життя метеорологів в Антарктиді:
- метеорологи працюють позмінно, кожна зміна триває добу.
- є типові завдання, які виконують на станції щоденно, а є специфічні, для яких роблять тривалі виходи за межі станції.
- звична щоденна робота починається, як у багатьох, з 9-ї ранку: саме в цей час потрібно відправити ранкову метеотелеграму.
Фото: Сергій Глотов та Анжеліка Ганчук /
НАНЦ
- Такі телеграми необхідно відправити 8 разів на добу, у чітко визначений час, тож робоча зміна метеоролога завершується після останньої відправки о 6-й ранку.
- Ці дані – вкрай важливі, бо отримані на території найменш дослідженої частини планети.
Вони надсилаються у Всесвітню метеорологічну організацію, Укргідрометцентр та інші установи, і стають основою для синоптичних карт та прогнозів у всьому світі. Тож коли ви в телефоні дивитеся погоду, знайте, що до цього долучилися метео з "Вернадського".
Фото: Сергій Глотов та Анжеліка Ганчук /
НАНЦ
- Також щодня до 10-ї ранку треба виміряти висоту снігового покриву та зняти дані з мареографа – він фіксує припливно-відпливні явища океану.
- Окремий квест – ранковий і вечірній забір опадів з опадомірної установки, на яку треба залазити драбиною.
- Щоденну роботу метеоролог має виконувати попри будь-які погодні умови. Навіть якщо надворі штормовий вітер в купі зі снігопадом, вчений повинен зняти з приладів всі необхідні дані.
Як згадує метеорологиня 27-ї УАЕ Анжеліка Ганчук: "Бувало, що здувало вітром і доводилось повзти".
- Також протягом дня науковці фіксують всі незвичайні явища: перламутрові хмари, міражі, гало, вінця, веселки, рідкісні види хмар, небезпечні вітри тощо.
- Щотижня, коли дозволяє льодова ситуація, метеорологи виходять на човнах на визначені точки в океані й за допомогою зонду на глибині 200 м збирають дані про стан води – її солоність, густину, температуру тощо.
Фото: Сергій Глотов та Анжеліка Ганчук /
НАНЦ
- Щомісяця навідуються до великого льодовика на нашому острові та сканують його за допомогою георадара, щоб відстежувати найменші зміни.
- За окремим графіком проводиться аерологічне зондування – запуск наповнених газом кульок із датчиками, що фіксують всі параметри атмосфери на висоті до 25 км!
Це дослідження – частина великого міжнародного проєкту, в якому вчені прагнуть отримати додаткові дані для поліпшення прогнозування погоди. Запуск такого зонда – теж ще той виклик для дослідників, адже це треба робити в чітко координований з іншими станціями час та дуже часто – саме в негоду, коли біля станції хурделить, а вітер сягає 15 м/с", – йдеться у повідомленні.
Фото: Сергій Глотов та Анжеліка Ганчук /
НАНЦ
Це цікаво: Українські полярники дерусифікували дороговкази на станції "Академік Вернадський"