Чому в бібліотеці не можна розмовляти? Що буде, якщо взяти й не повернути книгу? Чи правда, що від читання погіршується зір? Хто зараз взагалі ходить у бібліотеки? Відповіді на ці та інші цікаві запитання дає бібліотекар.
Всесвітній день бібліотек припадає на 30 вересня і з цієї нагоди ми запитали у бібліотекаря те, що цікавить багатьох: скільки заробляє працівник бібліотеки, чи потрібно читати усі книги, як знайти того, хто не віддав книгу тощо.
Вікторія працювала у бібліотеці понад 3 роки. Її робота була розташована у центрі міста, де також відбувалися презентації, майстер-класи та зібрання клубів, тож бібліотечний досвід у Вікторії вагомий і вона може відповісти на всі питання про книги, відвідувачів та навіть виклики поліції.
І ще: Що бісить фармацевта: 5 найпоширеніших міфів та вся правда про ліки
Життя не стане, щоб прочитати всі книги. Звичайно, я надаю преференції певним жанрам та авторам. Під час роботи в бібліотеці в мене виник азарт і я читала книги, які найбільше мають попит, щоб зрозуміти логіку читача. Також я перечитувала анотації до всіх новинок, щоб мати компетенцію щось порадити. Адже іноді люди приходили з запитом "Порадьте" і мені було в кайф орієнтуватися в асортименті та допомагати.
Загалом я люблю книги та маю свою бібліотеку. Найбільше люблю читати антиутопії, трилери, рідше романи, навчальну/мотиваційну літературу, психологію. Мені подобається занурення в інші реальності, а також цікаво аналізувати написане автором. Зазвичай хороша книга дарує відчуття задоволення. Якщо це навчальна література, то ще більше інтелектуальне задоволення. Ще подобається аналізувати письмо авторів. Адже потребу читати закриває лише читання. Мої ТОП 3 книги: Стівен Кінг "Про письменництво", Ден Вальдшмідт "Вийди за межі", Джордж Орвелл "Скотний двір".
Думаю, що насамперед важливий доступ до книг, які досить дорого коштують в крамницях. Також можна відвідування клуби за інтересами, різноманітні івенти, безплатний коворкінг та просто спілкування з людьми. Бібліотека – це державна установа і логічно, що вона має надавати безплатні послуги, адже створена задля задоволення інтелектуальних потреб людини. Приватні бібліотеки – інша справа. Але це вже й інша історія.
Мова йде про дискомфорт для інших людей, ви ж не кричите в ресторані? Тут про повагу до інших відвідувачів. Нікого не змушують говорити пошепки, але голосно обговорювати в бібліотеці несмачне пиво в пабі – така собі витівка.
Якщо читати в темряві, лежачи обличчям в подушку – то точно. Але в загальному, якщо дотримуватися правил читання, то все буде гаразд. Елементарні правила – це гарне освітлення, правильна поза тіла та допустима відстань книги від ваших очей.
Можна потрапити у чорний список, до вас телефонуватимуть з бібліотеки та проситимуть принести книгу назад. Загалом це не дуже поширена практика, але в бібліотеці окремо є список тих книг, які на руках у читачів. Тобто про вас не забудуть. Буває, що книги повертають через роки. Причин багато – забули, переїхали, загубили, смерть людини, яка брала книгу тощо.
Особисто я читала скорочені варіанти, анотації, рецензії. Але потім перечитувала повний твір. Або обирала один твір повністю, а інші читала лише з коротким описом.
Я в кафе, якщо чесно, то не читаю – мене розфокусовує шум і люди. Але, напевно, для "модних" посиденьок читають щось інтелектуальне, мотиваційне, з класики, щоб показати свій інтелектуальний статус. Я зазвичай бачила щось філософське, а от типові жіночі романи на кшталт "Хтива доярка і пан" – ні.
В нас нема буккросингу, але є обмін книг. Там є певні вимоги, яких варто дотримуватися – книги в гарному стані, з адекватним наповненням, без пропаганди, радянщини та нацизму. Сам буккросинг, який стоїть окремо, припечений на те, що рано чи пізно там не залишиться книг, адже люди зазвичай беруть, але натомість нічого не ставлять. У нашому обміні книг бібліотекарі контролюють книги й там відбувається саме обмін конкретної кількості книг на таку саму кількість інших книг.
Корочка про вищу освіту – це непогано, а бібліотечна освіта має контекст культури, що дає гнучкість при пошуку роботи. Але я б радила вчитися заочно. Робота бібліотекарем – це цікавий досвід і практика, де є можливості розвитку. Це непоганий стартап у сфері культури, якщо дивитися глобальніше.
До теми: Сучасний український фольк: ТОП 10 виконавців, які підкорили світ