Я у променях сонця ранкових
Що прозорі проникливі чисті
Ніжний голос відчув любові,
І всі острахи впали, як листя
Осінь страху, весна кохання
Радість в серці живе, зростає,
Поклик неба - натхнення зрання
Очі сяють, весь світ співає
Я ніколи не був щасливим, таким як зараз таким
Я ніколи не бачив сонце, таким яскравим, таким
Я вже майже не вірив в себе, не вірив лиш трохи, забудь
Але зміг покохати Тебе, але зміг покохати чуть-чуть...
Я залишу все те, що зайве,
Щоб вмістити у серці світло
Я побачив нарешті сонце
Так, як слід, без брудного фільтру
Я повірив суцільно в себе
Відчуваючи іскру божу
Я кохаю, я разом з небом
Я для тебе багато зможу
Я ніколи не був щасливим, таким як зараз таким
Я ніколи не бачив сонце, таким яскравим, таким
Я вже майже не вірив в себе, не вірив лиш трохи, забудь
Але зміг покохати Тебе, але зміг покохати чуть-чуть...
Я почую як заспіває
Соловейко в моєму садку
Телевізор мій шопопалограйко
Викину з вікна, гуляти в ліс піду
Напишу смску друзям,
В статусі додам пару слів
Я ж ніколи не був щасливим
Таким як зараз, таким
Я ніколи не був щасливим, таким як зараз таким
Я ніколи не бачив сонце, таким яскравим, таким
Я вже майже не вірив в себе, не вірив лиш трохи, забудь
Але зміг покохати Тебе, але зміг покохати чуть-чуть...
