Міжнародний день боротьби за права жінок щороку відзначають 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. Метою свята є рух за права жінок, привертаючи увагу до таких питань, як статева рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство.
Міжнародний день боротьби за права жінок 8 березня є найзначнішим із феміністичних свят. До цього дня читайте неймовірні та романтичні вірші про прекрасну стать.
Варто знати Хочу побажати тобі більше сонячних днів: найкращі привітання з 8 березня
Сьогодні поезія про жінок часто зосереджується на самодостатності, внутрішньому світлі та впевненості. Сучасні автори підкреслюють, що жінка приходить у світ для любові та гармонії.
Жінки щасливі і нещасні,
Жінки жагучі, як вогонь,
Святі, гріховні і прекрасні,
З пестливим доторком долонь,
Із відчайдушною жагою,
З глибоким світлом таїни,
З бажанням зранити й загоїти
І не позбутися вини,
Що все не так, не так, як хочеться.
Все менше лицарства й добра,
І серцю вільно не пророчиться,
Коли іде нечесна гра.
Жінки жасминні й полинові,
Розкішні, наче літній грім,
В сльозах, в стражданнях і в любові –
Що вас тримає в світі цім?
Жінки у парі і без пари,
Приручені і перелітні,
Оті, самотністю покарані,
Оті, що в дзеркалах розквітлі.
Стаєте хижі, мов орлиці,
Щоб зберегти від горя дім,
І прокидаєтесь, як сниться
Дитячий плач у світі цім.
Марія Людкевич
***
Закохана жінка, як кара небесна,
Приходить ефектно, хоча і невчасно.
В очах її втонеш, як човник без весел,
Рабом її станеш за вибором власним.
Для неї підеш підкоряти вершини,
Відкриєш всесвітній закон притягання
Щодня, щохвилини невпинно ростимеш
Чи, навіть, освоїш ази віршування.
Коли ж зрозумієш: вона є прекрасна,
Вона неймовірна, тендітна, чудесна,
Тоді аж впаде, за вибором власним,
В обійми твої, наче манна небесна.
Марта Гурин
***
Жінка – вона унікальна,
Тендітна як перша у світі роса,
Вона неповторна, тобою бажана,
Наповнена світлом, теплом як весна
Жінка для всього у світі початок,
З безмежним коханням дарує життя,
Жінка це щастя й любові нащадок,
Вона є творець усього майбуття.
У кожному віці вона особлива,
П’янка коли зріла, як янгол – дитя,
У кожному прояві вона вродлива,
В час радості й навіть у час каяття.
Вона як троянда, буває з шипами,
Але як дурманить її аромат,
Не поспішай її вабить словами,
У неї є загадка, пил і азарт.
Жінка – вона особлива,
Це книга в якої немає кінця,
Найкрасивіша коли щаслива,
Тоді вона муза для творів митця…
Софія Яценко
***
Не смію залишатись в некоханім серці,
Не буду говорити про любов
Тому з ким серце моє в такт не б’ється,
Брехати буде він мені знову й знов.
Не смію на згадку залишати
Провини чи образи почуття.
Хай живеться тихо, мирно і щасливо,
І своє щастя ще обов’язково знайду я.
Бо я не можу просто так любити і втрачати.
Для мене вірність є дорожча золота й грошей,
Вона не дасть серед такої легковажності пропасти,
Бо то є ключик, та не для всіх дверей.
Не смію вірити чужим словам,
Багато їх, але суті мало.
Буває щастя своє тримаємо в руках
Та обмінюємо і втрачаємо недбало.
І тільки, Господи, дай сили
Забути тих з ким розминувся шлях,
В житті хай їхнім буде справжнє диво
І райдуга везіння теж не покидає нас.
***
Коли ти їхала до мене,
Коли до тебе я спішив,
І шум гаїв, і шелест нив –
Усе було благословенне.
Коли мене ти залишала,
Коли в дорогу я рушав, –
У круговерті днів і справ
Душа терзалась і страждала.
Життя здавалося тоді
Не вартим праці і старання.
Але надходив час вертання,
І я знаходив у тобі
Усе, чого не зміг знайти,
Сходивши всі шляхи й світи.
Микола Луків
Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
Я люба, я кохана, я твоя,
Я та, яка на світі найрідніша.
Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.
Я та, якій протягують долоні…
Я палена у відьомськім вогні
І писана у золотій іконі…
У муках я життя тобі даю,
І зуби зціплю – на війну пускаю.
Біля вікна задивлена стою.
Я просто жінка … і немає краю
Такій ось простоті. З ребра чи ні,
я Єва, я спокусниця Адама.
Я та, якій присвячують пісні
І та, якій гукають просто "Мамо…"
Я просто жінка. Грішна і свята,
Слабка і сильна, сіра і яскрава.
Я просто жінка, просто жінка. Та,
Якій потрібне щастя, а не слава.
Софія Кримовська
***
Я тобі не сестра, не мати,
Просто так – випадкова стрічна.
Та повік мене будеш в душі тримати:
Я – любов твоя вічна.
Пройдені роки. Друзі. Сім’я.
Рідна хата. Робота звична.
Та встаю понад всім тільки я, тільки я!
Я – любов твоя вічна.
Не в церкві. Не в загсі. Без свідків.
Я з тобою вітром повінчана.
Куди воно нас заведе?
Прийшло звідки?
Я – любов твоя вічна.
Галина Гордасевич
***
Я – жінка. Я – актриса ексцентрична,
вгадай, яку я граю нині роль.
Я – жінка. Я – володарка велична,
мені вклонялись злидар і король.
Я – жінка. Я – рабиня безталанна,
що знала лиш солоний смак образ.
Я – жінка. Я – пустеля невблаганна,
що спалить всі гріхи твої за раз.
Я – жінка. Я слабка і я всесильна.
Моє життя – зі злом жорстокий бій.
Я – жінка. Ти поводься, любий, пильно,
а раптом, стріли послані тобі…
Я – жінка. Я – жага непереможна,
я мушу все стерпіти і знести.
Я – жінка. Я – те щастя найдорожче,
котре не зміг впустити в душу ти.
Я – жінка. І тому я небезпечна.
Вогонь і лід зійшлись в мені одній.
Я – жінка. Я прекрасна, безперечно,
і в юності, і в старості моїй.
Я – жінка. І у світі всі дороги
ведуть до мене втомлених прочан.
Я – жінка. І за це я вдячна Богу,
хоч Він мені гріхів не пробачав…
Наталія Очкур
***
Жінка, правду сказати – німфа, хмарка ефірна,
Рада себе віддати, наче ягня офірне,
Справжньому чоловіку, мурові кам’яному,
Щоби служить довіку тільки йому одному.
І віднаходить жінка зброю доброго гарту,
Бо кам’яним застінкам дуже потрібна варта:
Раптом якісь монголи, раптом якісь чекісти,
Раптом заскочить голод, а вже нема що їсти.
І – тому вона спершу смажить йому котлети,
Потім готує вéрші, стріли і арбалети,
І вибігає вранці з наміром не забути
Перевірити шанці і захисні редути.
З нею стаються часто дивні такі трафунки:
Сили нема завчасно скинути обладунки,
Так вона й засинає з піднятим заборолом
І уві сні питає: чи усіх поборола?..
Мар’яна Савка
***
Хто зрозуміє жінку?
Може, Бог
Чи сам Адам, піддавшись на спокусу…
Збуваються пророцтва, коли вдвох
Спізнати таємницю і порушити.
Хтось мусить бути винен за потоп
І гріх новий, і помилки прогресу.
Як вберегти сучасних Пенелоп
Від ширпотребу почуттів і стресів?
Шляхетність роду і базарність душ,
І три колони в замку мармурові.
Та для очей –
Троянд весняний кущ,
А для надії –
Дві-три ніжні слові.
Обсядуть діти, клопоти, плітки,
І нові зморшки вкриєш шаром пудри.
Зітхнеш і позаплутуєш нитки,
Хоча живеш розважливо і мудро.
А хто загляне в очі?
Всі спішать.
Ну хоч курчат висиджувать у чергах.
Сорочку прати мужу і співать,
До щастя, мов сльозиночка, примерзнуть.
Сучасна жінка?
В серці білий цвіт
І сто рецептів, аби зняти болі…
Розчеше гребінцем суцвіття літ.
Хоч дві-три слові теплі,
Дві-три слові…
Марія Людкевич
Щороку 8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день. До цього романтичного і світлого свята Радіо Максимум підготувало найкращі фільми про жінок та дівчат!
І ще Що подарувати на 8 березня мамі, дружині та колезі: підбірка ТОП-20 презентів