Спроби відповідати завищеним стандартам материнства виснажують дорослих і не приносять користі малечі. Фахівчиня з виховання радить згадати концепцію «достатньо хорошої матері».
Спроби стати бездоганними батьками лише шкодять психологічному клімату в сім'ї, пише видання Clarin. Психологиня розвитку й мама чотирьох синів Ана Азнар стверджує, що постійна гонитва за недосяжним ідеалом веде до перевтоми та стресу.
Експертка нагадує про класичну теорію педіатра й психоаналітика Дональда Віннікотта. Ще в 1953 році він запропонував поняття «достатньо хороша мати». Йдеться про дорослого, який надійно задовольняє базові потреби дитини, але поступово дозволяє їй стикатися з невеликими розчаруваннями, необхідними для дорослішання.
Дослідження зв'язку між завищеними вимогами та вигоранням підтверджує наукова спільнота. У 2019 році фахівчині Матільда Сорккіла та Кайса Аунола проаналізували анкети понад 1700 фінських батьків. З'ясувалося, що як внутрішній тиск, так і очікування суспільства суттєво підвищують ризик емоційного виснаження.
Інше масштабне опитування за 2021 рік охопило понад 17 тисяч батьків у 42 країнах світу. Дослідники помітили, що рівень вигорання помітно вищий у країнах з індивідуалістичною культурою. Наприклад, у Бельгії цей показник сягав 8,1%, тоді як в Аргентині становив лише близько 1%.
Експерименти науковців Меган Вайнберг та Едварда Троніка ще в 1996 році показали, що взаємодія між матір'ю та немовлям природно складається з моментів нерозуміння і наступного примирення. Навіть коли контакт тимчасово переривався, повернення до спілкування відновлювало позитивні емоції малюка.
Ана Азнар наголошує, що встановлення меж і право на власні помилки не роблять людину поганим вихователем. Здатність долати труднощі разом із дитиною набагато корисніша за маску ідеальності.