Ніхто так не чекає наступного дня після Великодня як молодь. І тільки не кажіть, що не знаєте чому. Не повіримо, адже на кожному подвір'ї є розбишаки, які цілісінький день обливають перехожих водою. Така вже традиція.
Спробуємо розібратися, звідкіля прийшло це "мокре" свято.
Передовсім уважається, що у великодній понеділок вся вода стає цілющою та приносить щастя й здоров'я. Відповідно, люди обливалися самі та обливали рідних і близьких. Пов'язували цей день з духовним очищенням навесні.
Язичницькі часи. Тоді купання весною та обливання мало магічне значення. Наші предки вірили, що таким чином вони викличуть дощі та будуть мати гарний урожай, очистяться та вилікуються від усіляких хвороб. Крім того, обливали худобу, птицю, бджіл з вуликами, пастухів і коней перед початком польових робіт.
Хворих несподівано обливали водою, якою перед тим обмивали ікони, срібні предмети або півня. Погодьтесь, звучить вельми дивно! Також вірили, що на відьму потрібно вилити раптово воду, тоді вона не зможе зашкодити. Крім того, існувало повір'я, що утопленики або самогубці могли затримувати дощ, тому в посушливі часи їх могили також обливали водою.
Колись на Поліссі вважали, що корова буде давати більше молока, якщо облити її господиньку в цей день. За часів козацтва, другий день Великодня був Днем Богородиці. Саме вона є берегинею роду та міцного шлюбу. Тому не дивно, що більшість традицій цього дня були пов'язані із залицяннями. Може, то й сьогодні таким чином "залицяються" з відром води.
Давно хлопці з відрами води з самісінького ранку ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. Натомість красуні дарували парубкам писанки на знак вдячності. Тоді вважалося, що дівчина, яку облили, швидше вийде заміж за коханого хлопця. Також була чудернацька традиція, згідно з якою дівчина мала встигнути подарувати хлопцеві писанку до того, як він її облиє.
До слова, раніше вважалося, що для дівчини ганебно повернутися додому сухою. А от на Закарпатті колись дівчат штовхали у річку, тому вони не наважувалися близько підходити до водойм. Є також традиція, згідно з якою юнаки приходили до дівчини на виданні та кричали під вікном "Прийшли мити". Коли вона виходила, їй тричі лили воду на руки, а вона після вмивання дарувала писанки хлопцям.
На Прикарпатті цей день називають волочільним. За старою традицією, заміжні молодиці влаштовували в себе свято: хлопці та дівчата могли приходити до них і танцювати скільки душа забажає. За кожен танець парубок отримував від своєї партнерки писанку. Відповідно, вони бігали від дому до дому, збираючи крашанки та писанки – волочилися, як кажуть містяни.
Цікаво! В інших народів звичаї, пов'язані з водою теж є. До прикладу, боснійці традиційно купаються в джерельній воді. У Сербії обливають будинки, але роблять це в поливану суботу.
Не забувайте, що обливання мають приносити радість та здоров'я. Не перестарайтесь та веселіться досхочу!
Читайте також: Що готують на Великдень в різних країнах світу