Спекотне літо позаду, і українці з нетерпінням чекають на прохолоду. Але тенденція останніх років невтішна: перехід до осінньої свіжості відбувається дедалі повільніше, а вересень з кожним роком стає теплішим.
Не виключено, що з часом він перетвориться на своєрідне продовження літа, тоді як стрибок від тепла до холоду ставатиме різкішим. Кліматичні зміни, які фіксуються восени в Україні, та ризики глобального потепління в коментарі "УП. Життя" пояснила фахівчиня відділу клімату ГО "Екодія" Марина Цимбалюк.
Це цікаво Перший осінній місяць не пробачить помилок: зірки назвали знаки, які змінять усе
Осінь у цілому теплішає, зазначає експертка, і ця динаміка особливо помітна з початку 2000-х років. Темпи зростання температур відрізняються залежно від конкретного місяця та області, однак осінні позначки термометра все ще нижчі за літні.
Науковці з України зафіксували: у центральних регіонах країни осіння температура піднялася на 0,2 – 1,5°C.
Через кліматичні зрушення сезонний перехід стає менш плавним – весна й осінь, які раніше пом'якшували стрибок температур, поступово втрачають цю функцію. Натомість українці все частіше стикаються з різкою зміною спеки на холод.
Прогнози кліматологів залишаються тривожними: середньорічні температури продовжуватимуть рости, впливаючи на самопочуття людей, роботу економіки та стан довкілля.
Аналіз даних за 2020 – 2025 роки показує стійке щорічне підвищення вересневих температур. Теоретично це означає, що перший місяць осені з часом справді може наблизитися за характеристиками до літнього – хіба що кількість опадів залишиться іншою.
Однак вересню 2026 року такий сценарій поки не властивий. За прогнозом Укргідрометцентру, середня температура становитиме 11 – 18°C, тобто відповідатиме звичній нормі.
Обсяг вологи цього місяця також очікується в межах багаторічних показників. Проте після затяжної посухи нерідко трапляється злива, яка приносить одразу місячну або й двомісячну норму опадів.
Один із проявів зміни клімату – нерівномірний розподіл опадів протягом року,
– говорить фахівчиня.
Саме тривала відсутність дощів у поєднанні зі стабільною спекою знищує урожай і призводить до обміління малих річок. За словами експертки, на півдні країни це вже звичне явище – окремі невеликі річки повністю висихають на кілька місяців.
Після посушливого спекотного літа осінь часто приносить сильні зливи, здатні спричиняти підтоплення населених пунктів – яскравий приклад цього трапився торік у Львові та Одесі.
"Містам потрібно готуватися до таких наслідків та адаптувати свою інфраструктуру, зокрема розширити каналізаційну систему, збільшити кількість зелених зон і територій із водонепроникним покриттям", – говорить експертка.
Дослідження "Екодії" під назвою "Вода близько" прогнозує: підняття рівня моря може до кінця століття занурити під воду близько мільйона гектарів південноукраїнських земель – територію, зіставну за площею з усією Тернопільщиною.
Інша наукова робота вказує на майбутнє зниження рівня води в частині річок країни, що становить загрозу і для побутових потреб населення, і для промисловості.
"Вже зараз у нашій країні водних ресурсів бракує для задоволення всіх людських потреб. До кінця століття майже на третину поменшає води у Прип'яті, Південному Бузі та Дністрі", – застерігає Марина Цимбалюк.
За словами фахівчині, зміна клімату несе не лише загрози – аграрії, наприклад, отримують і певні вигоди. Подовжений теплий сезон дає змогу починати посівну кампанію раніше звичного графіка.
Це створює нові можливості для вирощування більшої кількості теплолюбних культур та отримання третього врожаю,
– говорить експертка.
Втім саме в цей період кількість опадів в Україні продовжує зменшуватися.
"Для того, щоб отримати повну користь від глобального потепління в цьому напрямку, потрібно запровадити розумне управління водними ресурсами та новітні технології обробітку ґрунту", – наголошує кліматологиня.
Тенденції кліматичних змін дають підстави сподіватися на теплішу осінь, каже фахівчиня.
Дані програми моніторингу Copernicus свідчать: південь і захід Європи отримають більше опадів, ніж зазвичай, тоді як більшість регіонів континенту очікує підвищення температур.
Головний фактор, що впливає на ці прогнози, – Ель-Ніньйо, природне явище раптового потепління водних мас у східній частині Тихого океану. Утім до Європи доходять лише окремі його прояви, тож вплив тут обмежений, а самі прогнози не мають стовідсоткової точності.
При цьому Ель-Ніньйо може накладатися на дію полярного вихору – циклону холодного повітря, який минулого року змістився з Північного полюса на європейську територію і спричинив аномальне похолодання.
Поєднання цих природних процесів здатне спричинити несподівані погодні коливання і цієї зими.
Основна причина кліматичних змін – спалювання викопного палива: вугілля, нафти та газу – для виробництва енергії й роботи транспорту.
Головний шлях протидії кризі – скорочення використання такого палива в усіх галузях. Тут є два напрямки: перший – пряме зменшення споживання через розвиток енергоефективності або розширення мережі громадського транспорту замість приватного; другий – перехід на джерела енергії, які взагалі не залежать від палива, зокрема сонячну та вітрову генерацію.
"Якщо не скорочувати викиди парникових газів, деякі процеси кліматичних змін будуть незворотними, а підняття температури стане ще менш контрольованим процесом", – наголошує фахівчиня.
Варте уваги Різдво Пресвятої Богородиці святкуємо раніше: церковний календар на вересень 2026