Минулої п'ятниці військові РФ у Сирії зробили те, що було неминучим із самого їх прибуття у цю країну в ролі гарматного м'яса для Путіна, – масово померли. Не від рук якихось примарних повстанців чи терористів "ІД", а від кадрових американських військових, що перебувають у Сирії цілком офіційно.
Росіяни ж постійно повторюють мантру про "ихтамнетов", діючи дуже підло у рамках гібридної війни. То шпиталь із місцевими розбомблять, то купу зброї "ІДівцям" передадуть під виглядом відступу. Словом, задовбують всіх дипломатів та військових країн, що не втомлюються казати про стурбованість.
До теми: Безглуздо і нещадно: росіяни озброїлися гібридом АК і MP5
Усі удари-попередження "Томагавками" та інші знаки про те, що варто задуматися над своїми діями, Путін і компанія вперто ігнорували, тож настав час "Непохитної рішучості" (саме так називається військова операція збройних сил США і їхніх союзників проти невизнаної держави "ІД") не стосовно терористів-ісламістів, а щодо російських "зелених чоловічків". І зробили це блискуче і з точки зору політичної, і військової.
По-перше, американці прекрасно знали про плани росіян захопити нафтоносні райони, де наразі панують курди. За підготовкою до атак вони спостерігали дуже уважно та контролювали увесь процес. По-друге, у міноборони РФ ніяк не очікували, що Вашингтон наважиться чинити опір підрозділам "найманців", які, де-факто, є сумішшю між колишніми військовими та кадровими солдатами із силами спецпризначення Росії. Однак все пішло зовсім не так.
Перед початком наступу командування повстанців сконтактувало із російськими офіцерами зовсім не для того, щоб уникнути битви, бо ніхто її не боявся взагалі, а для зв'язування рук дипломатам. Почувши чергову байку про "нас там немає", американці зробили цей вислів правдивим.
Те, що відбувалося після цього, стане основою для написання сценаріїв для Голлівуду. Нахабні орки полізли вперед, прикриваючись своєю непристріляною артою. Повстанці відступили, давши простір для просування російських батальйонно-тактичних ударних угрупувань. І тут для них почалося пекло. Над укріпрайонами підняли прапори США, зв'язок із штабом кудись зник, а зверху почало прилітати.
Американці задіяли спочатку 155-міліметрові гаубиці, які за допомогою безпілотників одразу ж знищили всю російську артилерію. Паралельно із тим за допомогою засобів радіоелектронної боротьби військових Путіна залишили без зв'язку зі штабом. А потім у хід пішли аналоги "Градів" – РЗСО HIMARS із ракетами, які здатні швиденько розвалити усю техніку, якою просувалися штурмовики-невдахи.
Більшість втрат техніка ЗС РФ зазнала саме від реактивних снарядів, які почали виробляти у 2003-му на підприємствах ледве не монополіста-підрядника Пентагону – Lockheed Martin. Пускові установки системи розробили інженери BAE Systems Mobility & Protection Systems. Ця продукція двох американських грандів є однією з найуніверсальніших у світі. Можна стріляти реактивними зарядами із самонаведенням, а можна – тактичними ракетами класу "земля-повітря" та "земля-земля". А її легка вага дає перевагу у швидкості перебазування та розгортуванні.
А от людські втрати у цьому побитті немовлят, мабуть, за 30-мм гарматою Hughes M230 Chain Gun – гармати, яку встановлено на гелікоптери Apache. Саме нею командування США вирішило так би мовити "полірнути" розкиданих по сирійській пустелі росіян, які вижили після накриття РСЗО та артилерією.
Тож, доки у штабі РФ навіть не знали, що коїться, пілоти ударних вертольотів вдивлялися у тепловізійні приціли та затискали гашетку, ганяючи росіян, як сайгаків, впродовж кількох годин. Скільки саме накришили бійці ВВС США у ніч на 10 лютого, підрахувати важко, оскільки точних даних нема ні в кого – після попадання 30-мілімітрового снаряду взагалі хоч би щось зібрати.
Тим паче, ніхто у московському міноборони такими дрібницями всерйоз і займатися не буде.
Додамо ще, що для більш серйозної страховки у небі над полем бою літали винищувачі F-22 Raptor, які б поклали на землю доблесних "пташок" з ВКС РФ, якби їх послали рятувати заблукалих.
Тож, у першому ж серйозному бою із росіянами у Сирії американці заробили впевнену технічну перемогу, оскільки опоненти просто не дійшли до рингу.
Цим було фактично помножено на нуль усі амбіції Кремля на якесь серйозне ставлення до ЗС РФ як до супротивника, а повноцінно повернутися до амфітеатру військових дій після цього росіяни навряд чи зможуть. Принаймні, у Сирії, оскільки ті ж самі американці легко повторять своє досягнення.
А от до тероризму та шантажу, на жаль, росіяни, звісно, повернуться, тож тричі виведені з Сирії війська знову бомбитимуть місцеве населення.
Олексій Чибісов, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Маленька ядерна війна, або Навіщо Трампу бомбити Воронеж