Вітаємо на сайті Радіо Максимум!

На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації

Форма для відновлення паролю
Вітаємо, Ваші дані успішно оновлено!

Недописана книга
Віктор Павлік

Загрузка...

Недописана книга - Віктор Павлік

Собі забрала ключі
І хоч кричи не кричи -
Не відкриває тепер двері.
Моя чарівна мала,
Моя єдина мета:
Зробити так, щоб було
Тобі добре!
Знову тікаю у сни,
Де обіймаю тебе,
Наче розірветься серце ось-ось...
І залишається знов,
Просто забути і все,
Так легко сказати, але
Так ми не схожі...

Приспів:
Ти - недописана, книга моя,
Ти - моє небо, повне дощу,
Ти - моє макове поле,
П'яниш і вбиваєш.
Ти - берегиня всіх моїх сліз.
І як тільки можна кохати таку? -
Ні я не знаю, не знаю,
Не знаю, не знаю...

Так цілувала до сліз,
Прошила сяйвом наскрізь,
Тремтіли губи й слова -
Така відверта.
I роки фото в альбом,
Весна біжить у вікно,
А ти не зі мною, дивлюсь,
Така не прикрита.
Знову тікаю у сни,
Де обіймаю тебе,
Наче розірветься серце ось-ось...
І залишається знов,
Просто забути і все,
Так легко сказати, але
Так ми не схожі...

Приспів.

Знову тікаю у сни,
Де обіймаю тебе,
Наче розірветься серце ось-ось...
І залишається знов,
Просто забути і все,
Так легко сказати, але
Так ми не схожі...

Приспів. (2)