Не така вже й екологічна: яка різдвяна ялинка шкодить планеті більше

16:00

Щороку напередодні Різдва мільйони людей замислюються, яку ялинку поставити вдома – живу чи штучну. Вибір дедалі частіше залежить не лише від ціни, запаху хвої чи зручності, а й від того, наскільки це рішення безпечне для довкілля.

Обираючи різдвяну ялинку, багато хто автоматично вважає штучне дерево більш екологічним рішенням. Мовляв, його не потрібно щороку зрубувати, а користуватися можна багато сезонів поспіль. Водночас живі ялинки часто звинувачують у шкоді для лісів. Проте дослідження й висновки екологів показують зовсім іншу картину. Про це пише Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Storinka.

Це цікаво: Ялинка буде як з Pinterest: головні правила декору до Різдва

Жива ялинка: природний ресурс із нюансами

Натуральні різдвяні ялинки вирощують на спеціальних плантаціях, а не вирубують у диких лісах. Щоб дерево досягло стандартної висоти близько 1,8 метра, йому потрібно понад десять років. Упродовж цього часу ялинки активно поглинають вуглекислий газ, сприяють формуванню ґрунту та стають прихистком для тварин.

За даними галузевих організацій, у США після зрізання однієї ялинки навесні висаджують від одного до трьох нових саджанців. У Nature Conservancy зазначають, що сталий догляд за лісами дозволяє одночасно зберігати екосистеми та використовувати відновлювані ресурси.

Втім, і тут є слабкі місця. Плантації часто критикують за інтенсивне використання пестицидів і витіснення природних екосистем. Тому екологи радять купувати ялинки з місцевих господарств – це зменшує викиди від транспортування та підтримує відповідальне лісництво.

Утилізація має значення

Після свят жива ялинка може перетворитися або на ресурс, або на проблему. Якщо дерево потрапляє на сміттєзвалище, під час розкладання воно виділяє метан – один із найпотужніших парникових газів. Найменш шкідливим варіантом вважають подрібнення на тріску або використання для мульчі.

Штучна ялинка: довговічна, але токсична

Штучні ялинки зазвичай виготовляють із полівінілхлориду (ПВХ) – одного з найбільш проблемних видів пластику. Він погано піддається переробці, може утворювати токсичні сполуки та десятиліттями залишатися на звалищах.

За оцінками екологів, вуглецевий слід однієї пластикової ялинки сягає близько 40 кілограмів парникових газів – це в рази більше, ніж у живого дерева. Ситуацію ускладнює логістика: до 80% штучних ялинок виготовляють у Китаї, а їх транспортування додає нові викиди.

Що радять фахівці

Екологи сходяться на думці: якщо штучна ялинка вже є вдома, найкраще рішення — використовувати її якомога довше, не купуючи нову. Але якщо вибір робиться з нуля, жива ялинка з відповідального господарства зазвичай має менший екологічний слід, за умови правильної утилізації після свят.

Різдвяна ялинка – це не лише символ свята, а й щорічне екологічне рішення. Живе дерево не є ідеальним варіантом, але за відповідального підходу воно завдає планеті менше шкоди, ніж здається. Натомість штучна ялинка виправдовує себе лише тоді, коли служить багато років поспіль.

Святкові традиції можуть залишатися теплими й красивими – без зайвого тягаря для довкілля.

Також дізнайтесь, чому українці прикрашають ялинку на Різдво.

Пропозиції партнерів