Дідух — святково оздоблений сніп першого або останнього врожаю жита чи пшениці — є не просто різдвяним декором. Це давній, потужний символ роду, пам’яті, неперервності та живий оберіг, який українці ставили у своїх оселях задовго до появи різдвяної ялинки.
Його назва походить від слова “дід”, тобто предок, що символізує цілий рід: тих, хто жив, і тих, хто народиться. Етнологи стверджують, що традиція дідуха значно старша за християнство. Сніп був частиною аграрного культу, де зерно символізувало життя, врожай і захист. Про це розповідає Радіо МАКСИМУМ з посиланням на РБК-Україна.
Додатково: День святого Миколая у 2025 році: нова дата, традиції і що заборонено робити
Ставлячи дідуха в покуті (найшанованішому місці), господар ніби запрошував духів роду та сили природи забезпечити достаток, тепло і мир у домі протягом найтемнішої пори року.
Після прийняття християнства дідух був інтегрований у свята зимового циклу.
Він став аналогом прабатька, який приходить на Різдво разом із вечерею та колядою. Його ставили поруч з іконами, на рушнику, часто біля куті. Це був знак того, що весь рід зібрався за одним столом, включно з померлими предками.