Найкращі цитати Ліни Костенко про Україну: які актуальні й сьогодні

У середу, 19 березня 2025 року, українська поетеса, письменниця, членкиня руху шістдесятників Ліна Костенко відзначає день народження. Їй виповнюється 95 років.

Аби вшанувати літературну та громадську діяльність Ліни Костенко, Радіо Максимум підготувало добірку цитат письменниці про Україну. Вони гучні, влучні та актуальні впродовж років.

Цікаво Ліна Костенко – біографія геніальної українки, яка стала сумлінням нації

Цитати Ліни Костенко про Україну

• "Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава…".
• "Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм віднімає мову".
• "Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами".
• "А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни".
• "У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна".

Українська поетеса, письменниця, членкиня руху шістдесятників Ліна Костенко

• "Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер".
• "І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!"
• "Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати".
• "Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути".

Цікаво 10 наших улюблених віршів геніальної Ліни Костенко

• "А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни".
• "Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас".
• "Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії".
• "Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава…"
• "Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є".
• "Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що".
• "І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна".

• "Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до прірви і поки не з’явиться ота цивільна відвага в людях, доти вона так і буде ця Україна – декоративна. Незалежність ворушить вусами уві сні".
• "Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі".
• "Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те".
• "Коли в людини є народ, тоді вона уже людина".
• "Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені".
• "Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки".
• "Українська література – це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих".
• "Кожному поколінню сняться свої кошмари".
• "Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер".

І ще Вірші про кохання: інтимна лірика Ліни Костенко, яка зачаровує