27 січня у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.
До пам'ятної дати Радіо Максимум підготувало добірку фільмів про жертв Голокосту. Адже історію варто знати кожному...
Варто знати: Режисера Сергія Параджанова реабілітували після півстоліття від вироку
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима, розташованого за 70 кілометрів від Кракова. З того часу він став символом Голокосту, наочним свідченням тієї пекельної глибини, якої може досягти нелюдяність.
«… помер останній єврей. Добігає фіналу майже 400-річна історія єврейської громади …» – так починається фільм "Крик чорнозему". Крізь ретроспективу життя євреїв у Таращанському районі, місті Тараща, селі Ківшовате фільм розповідає про трагедію багатонаціонального українського народу, коли були знищені тисячі українці, євреї, поляки, роми. Очевидці та дослідники розповідають про – знищення німецькими окупантами цілої громади євреїв і про героїзм людей, які їх рятували.
У 1939 році в Королівстві Італії, Гвідо Орефіце – молодий хлопець, який приходить на роботу в місто, де працює його дядько Елізео. Гвідо комічний і різкий юнак закохується в дівчину, на ім'я Дора. Пізніше він знову бачить її в місті, де вона працює вчителем, і налаштовує себе стати багатим, але зарозумілим чоловіком, чиновником місцевого самоврядування.
Гвідо створює багато "випадкових" інцидентів, щоб показати його інтерес до Дори. Нарешті, Дора бачить прихильність і обіцянку Гвідо і не дає згоди. Він викрадає її з весільної вечірки на коні, принижуючи її нареченого. Вони пізніше одружуються і вона народжує сина, та разом пара купує книжковий магазин.
Історична картина про події, що мали місце на початку Другої світової війни, розповідає про те, як вдале комерційне рішення німецького бізнесмена Оскара Шиндлера врятувало життя тисячі євреїв. Шиндлер приїхав до Кракова з наміром відкрити своє виробництво. В цей час нацистське командування проводить реєстрацію польських євреїв і обмежує їх у веденні бізнесу. Шиндлер фінансує свій бізнес за гроші єврейських багатіїв, а на роботу бере євреїв, зігнаних в гетто.
Це величний документальний фільм, створений відомим французьким режисером Клодом Ланцманом. Фільм шокує і зворушує серця своєю бездоганною репортажною суттю, незмінно зберігаючи історичну правду про Голокост.
Використовуючи оригінальні аудіозаписи, інтерв'ю та свідчення, Ланцман створив пам'ятний кінематографічний опис, який є одним із найважливіших творів про нацистські концентраційні табори та геноцид євреїв під час Другої світової війни.
Друга світова війна залишила дуже велику чорну пляму в багатьох країнах, не виключенням виявилася і Польща. У період, коли жорстокі нацисти ступили на польські землі, для цієї держави почалися найскладніші, найстрашніші й найкривавіші часи, які несли тільки біль, смерть, сльози та страх.
Особливо сильно страждали євреї, представником яких був молодий талановитий музикант, на ім'я Владислав Шпільман, який потрапив в рабство і вимушений був працювати на будівництві в нелюдських умовах. Але незабаром життя молодої людини кардинально змінюється...
Головний сюжет фільму відбувається навколо визнаного письменника та історика Дебори Е. Ліпштадт. Вона вимушена вступити в інтенсивну боротьбу, де її метою є захистити правду про Холокост. Одержимий ідеєю заперечення Холокосту, відомий офіційною історією, Девід Ірвінг обвинуватив Дебору у брехні та виступає проти неї в суді.
Зображуючи події Голокосту, фільм несе насичену емоціями історію про життя і смерть єврейських людей під час Другої світової війни. Ханна опиняється в самому серці цих подій і вступає в неймовірну боротьбу за виживання і волю. Це пригода наповнена болем, терпінням та жорстокістю, яку доведеться пережити молодій героїні.
Сюжет розгортається у таборі смерті Освенцимі під час Другої світової війни. Головний герой, Саул Аусландер, є єврейським полонених та членом зондеркоманди, відповідальної за супровід інших ув'язнених до газової камери. Але одного дня, серед безлічі жертв, Саул розпізнає свого сина. Він вирішує за кожну ціну похоронити тіло хлопчика відповідно до традицій, щоб врятувати його честь і гідність у цей пекельний світ.
У фільмі люди, які вижили в 1941-1942 роках, розповідають в інтерв'ю, як їм вдалося врятуватися від неминучої загибелі. Одна з героїнь фільму тернополянка Ірина Максимів, якій у часи тих подій було 11 років, розповідала, як її сім'я допомагала вижити євреям. Під час війни її батьки дев'ять місяців переховували в погребі власного будинку на території німецького генштабу 16 євреїв. За це їх визнали праведниками народів світу.
І ще: Тейлор Свіфт випередила Майкла Джексона: "Eras Tour" став найкасовішим концертним фільмом