В Україні є чимало місць, де історія говорить сама за себе. Щоб дізнатися про героїзм наших воїнів, варто просто побувати у таких місцях – і повернутися звідти іншою людиною.
Радіо МАКСИМУМ склало маршрут українського воїна – від козацтва до сьогодні. Ви опинитеся в Запорізькій Січі, пройдете через Полтаву, сумнозвісну станцію Крути, спуститеся у повстанські криївки, побуваєте в одній з найстрашніших окупаційних тюрем, згадаєте подвиг Небесної Сотні і завершите подорож у легендарній фортеці 21-го століття – в Донецькому аеропорту. Цей шлях можна вважати своєрідним паломництвом українського патріота.
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі, який ще й належить до Семи чудес України. Цікаво, що тут ніколи не було Запорізької Січі. Та звідси прекрасно видно острів Мала Хортиця, або ж острів Байди, де й зародилося козацтво.
На Хортиці ж сьогодні збудована дуже реалістична реконструкція Січі. Тут ви побачите побут козаків до найменшої дрібниці – від їхніх глиняних хатин, дерев'яної церкви, аж до зброї та люльок, які воїни курили щодня.
Саме сюди їздив художник Ілля Рєпін, шукаючи героїв для своєї картини "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Тут же у 2007-му знімали знаменитий фільм про запорожців "Тарас Бульба".
Культурні фанатики підняли з Дніпра три човни 18-го століття – козацький човен часів російсько-турецької війни, російську бригантину та козацький байдак. Судна законсервували й відреставрували за шведською технологією (за якою відновлювали корабель "Васа" у Стокгольмі). Це видовище дійсно перехоплює подих! Однак умови для таких унікальних експонатів хотілося б мати кращі.
Цікаво, що на Хортиці знаходять артефакти різних віків, наприклад, скіфські знаряддя і зброю часів Київської Русі, яка панувала задовго до козацтва.
Пройдіть тест для справжніх козаків: Чи взяли б вас на Січ?
У цьому місті варто побувати насамперед тому, що там відбулася одна з найвизначальніших для Європи битв. Хоча бій під Полтавою і закінчився поразкою для шведів та українців, але він показав, хто є хто.
Зараз зануримося у кінець 17-го – початок 18-го століття, коли Україна відродилася після важкого періоду Руїни. Це вдалося зробити славетному гетьману Іванові Мазепі. Столиця Лівобережжя Батурин стала цивілізованим європейським містом, Україна пережила серйозний культурний, економічний та військовий злет. Мазепа виношував ідею самостійної, незалежної України. І це стало відомо всьому світові саме після полтавської битви.
Повіривши шведському королю Карлу ХІІ, що той допоможе Україні здобути незалежність, гетьман таємно домовлявся зі шведами про військовий союз. Мазепа був змушений відкрито перейти на бік шведів, коли Карл ХІІ здійснив несподіваний наступ на територію Гетьманщини. Вирішальна битва, яка змінила хід історії, відбулася 27 червня 1709 року під Полтавою. Сили були нерівні: на боці Петра І воювало понад 50 тисяч бійців, на боці Карла ХІІ та Мазепи – удвічі менше. На полі бою загинуло понад 10 тисяч козаків та шведів, ще близько 3 тисяч бійців потрапили у полон.
Шведський король та український гетьман з невеликим загоном переправилися через Дніпро й утекли на територію Османської держави.
Петро І тоді оголосив Мазепу зрадником, але сьогодні ми знаємо, що він був великим героєм для України. Підтвердження цьому – відкритий півроку тому пам'ятник гетьману Іванові Мазепі в Полтаві.
Імперія не шкодувала чорної фарби, щоб спотворити його образ, але це не завадило, а навпаки допомогло Мазепі стати справжнім символом українського опору Росії, прапором нашого руху до незалежності – тієї мети, яку Мазепа, йдучи попереду свого часу, усвідомив вже через 50 років після Переяслава, – сказав президент Петро Порошенко, відкриваючи монумент.
Одна з найтрагічніших історій українського війська – бій під Крутами. Зараз студентів, які боронили Київ від росіян, називають "першими кіборгами".
Бій відбувся 29 січня 1918-го. Більшовики на той час уже встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. На підмогу військам УНР, які вдступили до залізничної станції Крути, було направлено загін із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
Бій тривав 5 годин. З боку Червоної армії Леніна було понад 4 тисячі солдатів. У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні! 27 українських гімназистів під час відступу потрапили в полон, а наступного дня були страчені...
На місці героїчного бою, поблизу сіл Крути та Пам'ятне (130 км від Києва), збудували меморіальний комплекс "Пам'яті героїв Крут". Тут насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Вона нагадує колони Київського університету, в якому навчалася більшість студентів, що загинули під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником – озеро у формі хреста.
Музейна експозиція складається з залізничної платформи та 4-х залів-вагонів, які стилізовані зовні під вагони тих часів.
У часи, коли більшовики майже повністю зайняли нашу територію і намагалися зламати все українське, боротьба з окупантом продовжувалася. Тільки військові перебралися в ліси. Першими прославилися у 20-ті роки повстанці з Холодного Яру (ліси на Черкащині). Життя і побут лісових вояків дуже добре описав Василь Шкляр у романі "Залишинець. Чорний Ворон".
Багато від них перейняли воїни УПА, учасники національно-визвольного руху 40-х років. Тоді такі криївки, як в Холодному Яру, з'явилися по всіх лісах Західної України. Підпільники жили під землею і готувалися там до війни, вони досягли максимального рівня конспірації.
Сьогодні відомо про кілька криївок часів Другої світової, які можна відвідати. Так, зовсім недавно франківські волонтери знайшли криївку в Чорному лісі, що у селі Посіч на Франківщині. Її планують відновити.
У селі Пістинь на Івано-Франківщині уже рік діє музей-криївка. Його облаштували на місці сенсаційної знахідки – бідона з добре збереженими документами збройного підпілля Коломийської округи початку 50-х років минулого століття. Місцеві мешкані вирішили відновити не лише схрон, а й відтворити суворі умови життя українських повстанців.
Біля Львова є криївка у селі Басівка. В тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є "Молитовник українського народу" 1947 року видання. Також є документи і фото.
Ще один музей-криївка на Львівщині діє в лісі поблизу села Гавареччина Золочівського району.
Це страшне місце, куди окупанти запроторювали найкращих українців. У тюрмі, будучи позбавленими всього, катовані, вони показали, що є справжніми воїнами і не зрадять Україну ніколи. У 20-му столітті цю в'язницю викоритовували польська, радянська та нацистська окупаційні влади. У цій тюрмі свого часу перебували Степан Бандера, Ярослав Стецько, Юрій Шухевич, Грицько Чубай... Окупанти замордували незламних.
Побувавши у цьому місці, ви відчуєте усі жахіття 20-го століття і побачите героїзм українців, яких не зламав жоден окупант.
Проходячи цією вулицею, як сьогодні, бачиш масові розстріли у центрі Києва в лютому 2014-го. Дерев'яні щити зі слідами крові, рясні отвори в деревах і стовпах – тут усе нагадує про ті найтрагічніші дні України.
Алея Небесної Сотні до 2014-го була частиною вулиці Інститутської, де армія Януковича вбила найвідважніших українців сучасності. Небесна Сотня полягла за кожного з нас, за наш добробут і майбутнє України. Маємо це пам'ятати завжди, коли є спокуса зробити якийсь негідний вчинок. Приходьте сюди частіше, вшановуйте пам'ять загиблих і ніколи не забувайте цього жахливого уроку історії.
Російська агресія відкрила нову сторінку українського героїзму. На війну пішли тисячі добровольців – не за гроші, як по той бік окопів, а за свободу і незалежність нашої країни.
Символом мужності та витривалості у цій війні став Донецький аеропорт. Оборона ДАП тривала 242 дні. За просто фантастичну незламність захисників летовища назвали "кіборгами".
Представники ОБСЄ підозрюють, що російські військові використовували проти бійців АТО хімічну зброю. Багато про оборону Донецького аеропорту можна дізнатися із книги "АД 242", де вміщено понад 60 інтерв'ю з "кіборгами " та ексклюзивні фото.
Там полягло багато наших героїв, і їхній подвиг не забудеться ніколи. Усі пам’ятають відоме відео, коли українські військові перед падінням "фортеці" героїчно виконують гімн України.
"Кіборги" покинули ДАП 21 січня 2015 року і відійшли приблизно на півтора кілометра. Зараз бійці АТО тримають лінію оборони в навколишніх населених пунктах.
Те, що залишилось від ДАПу, – це моторошні руїни, які залишили багато нерозкритих таємниць. Коли війна закінчиться, це місце обовязково має бути вшановане, як символ українських героїв.
Читайте також: Без шаблі та Вітчизни: 10 книжок, герої яких захищають Україну