Літо офіційно стартувало, а це означає, що пора замислюватися над тим, куди варто чкурнути на відпочинок. Якщо так сталося, що повноцінна відпустка вам не світить – залишайтеся з нами. У нашій новій рубриці ви ознайомитесь з місцями, які можна відвідати за один вікенд.
Ну що ж, збирайте валізи та читайте далі.
Почати наш цикл ми вирішили з Західної України. Отже, ласкаво просимо на Львівщину, Прикарпаття та Тернопільщину. Географічно ці вони розташовані на приблизно подібній відстані. В середньому 130 км, що дозволяє за кілька годин доїхати від одного міста до іншого.
Почнемо ми з малої Батьківщини Сергія Притули – Збаража. Особливим у цій місцевості є Збаразький замок, який протягом століть був резиденцією литовських князів, а також польських шляхтичів. Збудували його замість зруйнованої татарами фортеці в Старому Збаражі. Почалися роботи в 1620 році князями Христофором і Юрієм Збаразькими, котрі замовили у Венеції проект відомого архітектора Скамоцці.
Нові господарі, князі Вишневецькі змінили його чотирма бастіонами. Важливо знати, що в 1649 році замов витримав семитижневу облогу козацького війська Богдана Хмельницького, а в 1734 році був захоплений гайдамаками. Відтак, це не просто оборонна фортеця, а пам'ятка, яка повертає в ті славні часи.
У XVIII столітті магнати Потоцькі перетворили замок у звичайнісінький палацовий маєток. Протягом першої половини минулого століття споруда неабияк постраждала під час війн. Її реставрацію завершили лише в 1985 році.
До слова, в приміщенні замку розгорнута археологічна та етнографічна експозиції, виставлена колекція зброї, а також демонструються унікальні роботи різьбяра по дереву Володимира Лупійчука.
Їдемо далі.
Якщо у Львові відомий Палац Потоцьких, то на Тернопільщині – Палац Вишневецьких. Він у XVIII столітті був головною резиденцією князівського роду Вишневецьких.
Сам палац побудований у стилі класицизму з елементами французького ренесансу. Його будівництвом займався останній з роду Вишневецьких – великий польський магнат Михайло Сервацій. Споруджувати розкішну будівлю українські, французькі та польські архітектори протягом 30 років.
Цікаво, що палац заснований на фундаменті середньовічного Вишневецького замку, який неодноразово перебудовувався та розширювався. На першому поверсі розташовувався дзеркальний зал завдовжки 80 м, який є точною копією такого у Версалі.
У 1744 році маєток змінив власника та перейшов до Мнішек – родичів Вишневецьких. Вони його перетворили в люксову магнатську резиденцію в стилі пізнього рококо з прекрасною картинною галереєю. Ви не повірите, але в 1848 році маєток відвідав Оноре де Бальзак. Після цього він назвав його "малим Версалем".
Мандри – це добре, але пора трохи відпочити. Пропонуємо вам завітати на пивний завод "Бровар", який розташований у Микулинцях. Нам здається, що немає в Україні людини, яка хоча б раз не чула про "Микулинецьке пиво" і це не дивно, адже воно надзвичайно смачне.
Саму ж пивоварню вважають однією з найстаріших в Україні. На етикетках можна зауважити дату 1457. Саме в цей рік, подейкують, була перша згадка про броварню. Пов'язують її з військовим походом польського короля Яна Ольбрахта на Молдовське князівство, але насправді цей похід відбувся на 40 років пізніше, хоча зараз зовсім не про це.
Власне промислове виробництво пива організував у Микулинцях граф Мєчислав
Рей в 1885 році, налагодивши випуск трьох сортів: "Лежак", "Фірмове" та "Бок". В 1939 році завод був націоналізований, а в радянські часи на ньому випускали "Жигулівське", "Українське" та "Ризьке" пиво. Згодом з'явилося "Подвійне золоте" та "Березневе".
Наразі завод виготовляє 17 сортів смачного та легендарного пива. До слова, проводяться екскурсії та дегустації, тому ви просто зобов'язані туди потрапити. Саме ж пиво чудово замінить магнітики для друзів.
Трохи про величне! Також можна заїхати в Чортків, щоб глянути на місцевий домініканський костел.
Побудований він на початку XX століття в стилі неоготики на місці старого собору. Спочатку костел входив у комплекс оборонного домініканського монастиря, оточеного стінами з вежами та бійницями, але перед Першою світовою війною він був повністю перебудований (з тильної сторони зберігся фрагмент оборонного муру").
Зараз він вважається однією з найкрасивіших неоготичних споруд в Україні. Храм є святим сховищем ікони Божої Матері Святої Вервиці (Чортківської Богородиці). За радянських часів костел був закритий, а в 1989 році його повернули домініканцям.
Любите фотографувати? Тоді вам в місто Заліщики, яке славиться своєю природною красою.
Глянути на цю неймовірну панораму можна із селища Хрещатик. Це краще один раз побачити вживу, ніж 100 разів в інтернеті.
Унікальні природні, а також створені кам'яні масиви. Легендарні місцини, які так ваблять туристів. Воно не дивно, адже про Скелі Довбуша не чув хіба лінивий. Названі вони так на честь опришка Олекси Довбуша, а маститі гіди розповідають туристам і мандрівникам, що десь в цих місцях досі заховане його золото.
Самі ж скелі знаходяться в буковому лісі. Сере скель є безліч цікавих місць, наприклад, ущелина, протиснутися крізь яку можливо лише тим, хто перебуває у гарній фізичній формі. Звичайно ж, дістатися до цього місця не так просто, але воно того однозначно варте!
Ще одна природна краса мальовничого Прикарпаття – Яремче. Це курортне містечко на річці Прут. Відоме воно своїм водоспадом Пробій, який приваблює любителів екстремального водного туризму. Це один із найбільш повноводних водоспадів Карпат, висота падіння води – 8 метрів.
До слова, тут можна покататися на тарзанці над річкою Прут. Видовищно та драйвово. Якщо любите гострі відчуття – вам неодмінно слід завітати в Яремче.
Ще одне активне місце відпочинку – "Карпатський трамвай". Це така собі поїздка-атракціон, яка вам неодмінно сподобається. Почалося все з того, що давно в цьому регіоні була величезна кількість вузькоколійних залізниць, які використовувалися для того, щоб доставляти дерева. Мізунську лінію, якою зараз возять туристів, запустив австрійський лісозаготівельник, барон Леопольд Поппер фон Подгарі.
Під час Першої світової війни лінія перейшла до акціонерного товариства "Сільвінія" з Великобританії. Тоді її вперше відкрили для туристів з Європи. Спочатку екіпажі, що ходили вузькоколійкою, були кінні, пізніше їх замінили паровози.
Зараз двічі на тиждень паровоз і два вагони возять лісорубів на роботу з Вигоди в Горгани. У 2003 році було розроблено туристичний маршрут "Карпатський трамвай".
Окрім двох критих вагонів, у потязі є відкрита платформа, їхати на якій значно цікавіше, ніж усередині. По дорозі потяг робить кілька зупинок у цікавих місцях. Наприкінці шляху буде тривала зупинка перед поверненням, на півтори-дві години. У цей час можна буде влаштувати пікнік, або вирватися на збір грибів та ягід, головне – не заблукати. Рухаємося далі.
Трохи узагальнимо, щоб ви змогли обрати для себе саме той напрямок, який вам припаде до душі.
Замки "Золотої Підкови"
Якщо дивитися на три популярні замки у Львівській області на відстані понад 200 км згори, то вони нагадають вам підкову. Мова йде про Олеський, Підгорецький і Золочівський замки – окраси Львівщини.
Першим по дорозі зі Львова є Олеський замок. Відреставрована будівля зберегла небагато палацової ідентичності, але тут є на що глянути.
А ось Підгорецький замок значно цікавіший з точки зору архітектури. Не дарма його вважають одним із найкрасивіших у Європі з епохи Ренесансу. Наразі замок активно реставрують, тому можна оглянути лише його фасад і прилеглі території. Цікавим фактом є той, що саме цей замок виконував роль Версалю в радянському фільмі про трьох мушкетерів.
У Золочівському замку ви зможете потрапити в "Китайський палац", в якому розташовується музей Східних культур. В самому ж замку зберігається копія корони єдиного за всю історію українського короля Данила Галицького.
До слова, замки починають свою роботу з 10-11 години, а вихідний день – понеділок.
Також неподалік від Львова можна побачити справжнісінькі кам'яні міста та печерний монастир. Збереглися вони не повністю, але дух перехоплюють. Наприклад, у селі Стільсько збереглася значна частина столиці держави Білих Хорватів. Жартома ці білі будиночки можна назвати резиденціями Фродо з "Володаря Перснів".
А от у лісі за селом Розгірче зберігся загадковий печерний монастир. Дослідник мають припущення, що ченці-християни оселилися в ньому ще за Руських часів для того, щоб абстрагуватися від метушні та присвятити своє життя служінню Богові.
Наостанок можна відвідати затишне та не менш історичне містечко Жовква. Воно розташоване за 25 кілометрів від Львова.
Збудували його за концепцією "ідеальних міст" доби Ренесансу. Тому тут теж є своя ринкова площа, як і у Львові. Відмінність полягає в тому, що туристів значно менше. У Жовкві можна побачити монастирі, старовинні житлові будівлі, замок, а також мальовничу площу Ринок на фоні пагорбів Розточчя.
Завітайте в Замок на площі Вічевій. З 1675 року він був резиденцією Яна Собеського. А у XIX-XX століттях в ньому були муніципалітет, школа, відділення НКВС та навіть житлові квартири. Наразі замок – частина історико-архітектурного заповідника, а його центральний фасад відреставрований.
Неподалік від замку розташована міська ратуша, що була збудована в 1932 році. Вона чудово вписалася в ренесансний вигляд площі. Не варто оминати увагою й Глинську та Звіринецьку брами, які ідеально доповнюють ансамбль площі.
Оборонна синагога, що на вулиці Запорізькій 8 – одна з найбільших в Україні. Щоправда, вона не вельми нагадує культову будівлю, а більше оборонну вежу. Воно й не дивно, адже синагога справді входила в систему міських укріплень.
Також варто глянути на костел святого Лаврентія, який був задуманий польським шляхтичем Жолкевським як родова усипальня. Крім нього, є ще й Монастир отців Василіян і Храм серця Христового. Останній цікавий не лише неовізантійським зовнішнім виглядом, а модерністським інтер'єром 1910-1930-х років.
Наступного тижня ми вирушимо до містичної Волині. Залишайтеся з Радіо МАКСИМУМ, щоб не пропустити найцікавішого.
Читайте також: П'ять причин вирушити в мандрівку