1 квітня 2022 після тривалих пошуків у районі села Гута Межигірська на Київщині поліція знайшла загиблим фотографа та документаліста Макса Левіна. У нього залишились четверо неповнолітніх синів, цивільна дружина та літні батьки.
Чим жив, з чого почав свою кар'єру фотографа та чому загинув Максим Левін. Про це розповідає у новому матеріалі Радіо Максимум.
Читайте також: Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться та хто читатиме
Професіоналізм фотожурналіста полягає у здатності спіймати момент, який розповість аудиторії про те, що відбувається. Під час війни – така робота пов'язана з прямим ризиком для життя.
Максим у супроводі Олексія Чернишова, військовослужбовця та в минулому фотографа, відправились у Гуту Межигірську 13 березня документувати наслідки російської агресії. Вони залишили машину та пішли в бік села Мощун.
З того часу зв'язок з обома чоловіками зник. Пізніше стало відомо, що в районі, де Макс збирався працювати, розпочались інтенсивні бойові дії.
Макс Левін народився 7 липня 1981 року на Київщині. З 15 років він мріяв стати фотографом. Юнаком Максим відвідував фотогурток та знімав на дзеркальний "Київ-98". Мати зізнається – попри юний вік хлопця, відчувала поруч надійне плече. Він ріс справжнім чоловіком.
Він мені потім казав, що навіть нічого не розуміючи ще, навчився копіювати, запам’ятовувати. Швидко став читати та рахувати, – розповіла пані Валентина.
Після школи здобув освіту за фахом "інженер компʼютерних систем" у Київському політехнічному інституті і працював фотожурналістом. Він був фотокореспондентом, документальним фотографом та оператором багатьох українських і міжнародних видань. Більшість його документальних проєктів пов'язані з війною в Україні.
Понад 10 років Максим працював у редакції LB.ua, також співпрацював з агентствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Його фото публікували Wall Street Journal, TIME, Breaking news Poland, EU AGENDA, World news, The Moscow Time, Кореспондент.net, ELLE, TV-24, Radio Bulgaria, Ukraine Crisis Media center, Vatican news, Радіо Свобода (RFE/RL).
Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну, – пояснював журналіст.
Разом із колегою Маркіяном Лисейком у 2014 році Левін заснував присвячений військовим проєкт "AFTER ILOVAISK" задля збереження та переосмислення значення подій серпня 2014 року військовими, їхніми родинами та громадянами України в цілому. Максим був одним із тих, кому вдалося вибратися живим із Іловайського котла.
Не чула від нього відмов, щоб щось не знімати. Він і на круглих столах, і на великих інтерв’ю з політиками фотографував. І у парламенті також. Звісно, за складом характеру, йому більше пасувала "польова" робота, події. Це правда. Він мене часто запитував, як я витримую всіх цих політиків, – згадує про нього журналістка Соня Кошкіна.
Окрім журналістських робіт, він створив десятки фото- і відеопроєктів для гуманітарних організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), UN, UNICEF, OSCE, UN Woman.
Олексій Чернишов та Максим Левін працювали разом протягом багатьох років. У 2014, у розпал Революції Гідності, вони були поранені під час пікету під Києво-Святошинським судом 10 січня.
Він був ідеалістом, але не таким, що літає у хмарах. Він був прагматичним ідеалістом. У нього був дуже твердий характер. Ця людина змогла завоювати авторитет у найвідоміших інформаційних агенцій. Це робота, яка орієнтована на результат. Це людина, яка вірила у власну місію. І саме тому він пройшов Майдан, був з першого дня на війні на Сході, а потім – пішов на фронт під Києвом, де велись бої, – розповів про фотографа директор Музею Майдану Ігор Пошивайло.
Він висвітлював російське вторгнення в Україну 2022 року. Протягом перших п'яти днів повномасштабної війни Макс устиг оприлюднити фоторепортажі щонайменше з семи гарячих точок у різних куточках України: від Харкова до Василькова та кількох населених пунктів в Ірпінському та Житомирському напрямках.
Загинув Максим, висвітлюючи російське вторгнення. Його смерть розслідували також і представники організації "Репортери без кордонів" та дійшли висновку, що Левіна і Чернишова холоднокровно стратили. Там знайшли 14 кульових отворів у згорілому корпусі їхнього автомобіля, який залишається на місці загибелі журналіста.
Поблизу місця, де знайшли обпалене тіло Чернишова, група розслідувачів виявила каністру з бензином. Також виявили кулю в ґрунті на місці, де знайшли тіло Левіна. Це свідчить про те, що, ймовірно, він був убитий однією, можливо, двома кулями, випущеними з близької відстані, "коли уже був на землі", вважають правозахисники.
Місцевість була ворожа, але Левін був сповнений рішучості за будь-яку ціну повернути свій безпілотник, тому що він був переконаний, що останні знімки, які він зробив, дуже важливі. Йому не вдалося, – йдеться у звіті RSF.
На місці події RSF знайшли кілька куль, а також документи, що посвідчують особу Чернишова. Також знайшли кілька предметів із можливими слідами ДНК, які свідчать про присутність російських солдатів дуже близько від місця вбивства Левіна та Чернишова. Також виявили кулю, яка, ймовірно, влучила у Левіна.
Аналіз фотографій з місця злочину, та вилучених речових доказів чітко вказують на страту, якій, можливо, передував допит або навіть катування. У контексті війни, сильно відзначеної пропагандою та кремлівською цензурою, Макс Левін та його друг заплатили життям за боротьбу за достовірну інформацію. Ми зобов’язані їм правдою. І ми будемо боротися, щоб ідентифікувати та знайти тих, хто їх стратив, – наголосив генеральний секретар RSF Крістоф Делуар.
У Макса Левіна залишились четверо неповнолітніх синів, цивільна дружина та літні батьки.
І ще: Голос вільної України: Сергій Жадан отримав премію Шведського PEN-клубу